Сутність, психолого-педагогічні передумови, специфічні риси використання методичного прийому, який умовно названо нами «психологічною реконструкцією» характерів образів-персонажів епічних творів, докладно розглянуті авторами у статті, присвяченої осмисленню надзвичайно складного образу лихваря Гобсека, головного героя повісті Оноре де Бальзака[1].
Оскільки, як засвідчує досвід, застосування цього прийому під час вивчення школярами епічних творів різних жанрів є ефективним засобом підвищення пізнавальної активності учнів, доцільно використовувати «психологічну реконструкцію» характерів героїв епічних творів, вивчення яких передбачено шкільним курсом зарубіжної літератури. Більше того, використання цього прийому є ефективним у процесі вивчення епічних творів різних жанрів під час вивчення шкільного курсу української літератури. Так відбувається тому, що зазначений прийом всебічно враховує естетичну природу літератури як мистецтва слова, спирається на специфічні для цього виду мистецтва засоби створення окремих художніх образів і образної системи епічних творів світової художньої літератури.
Одним із найбільш складних для осмислення учнями образів художньої літератури є образ головного героя роману англійського письменника Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея». Взагалі, процес опанування цього твору часто-густо викликає у сучасних школярів багато труднощів. Можна припустити, що вони зумовлені відвертою суперечливістю й запланованою автором парадоксальністю роману, в якому органічно поєднуються риси «естетики неоромантизму» [5; 116] та «один з найяскравіших творів англійського естетизму» [5; 100]. У першу чергу це поєднання відбивається на суперечливості й складності образу Доріана Грея.
Убежденная в невиновности гринева, маша миронова считает своим нравственным долгом спасти его. она едет в петербург, где в царском селе происходит ее встреча с императрицей. перед читателем екатерина ii предстает доброжелательной, мягкой и простой женщиной. но мы знаем, что пушкин резко отрицательно относился к екатерине ii. чем же можно объяснить ее привлекательный облик в повести? пушкин необыкновенно тонко - без всякого нажима и в то же время в высшей степени выразительно - показывает, как эта привычная "тартюфовская" маска мгновенно спадает с лица екатерины, когда она узнает, что маша просит за гринева. первая перервала молчание. " вы верно не здешние? - сказала она. -точно так-с: я вчера только приехала из провинции. вы приехали с вашими родными? -никак пет-с. я приехала одна. одна! но вы так еще молоды. -у меля нет ни отца, ни матери. вы здесь конечно по каким-нибудь делам? -точно так-с. я приехала подать просьбу государыне. вы сирота: вероятно, вы жалуетесь на несправедливость и обиду? - никак нет-с. я приехала просить милости, а не правосудия. позвольте спросить, кто вы таковы? -я дочь капитана миронова. капитана миронова! того самого, что был комендантом в одной из оренбургских крепостей? -точно так-с. , казалось, была тронута. извините меня» - сказала она голосом еще более ласковым,- если я вмешиваюсь в ваши дела; но я бываю при дворе; изъясните мне, в чем состоит ваша просьба, и, может быть, мне удастся вам . марья ивановна встала и почтительно ее . все в неизвестной невольно привлекало сердце и внушало доверенность. марья ивановна вынула из кармана сложенную бумагу и подала ее незнакомой своей покровительнице, которая стала читать ее про себя. сначала она читала с видом внимательным и благосклонным; но вдруг лицо ее переменилось,- и марья ивановна, следовавшая глазами за всеми ее движениями, испугалась строгому выражению этого лица, за минуту столь приятному и спокойному. «вы просите за гринева? » - сказала с холодным видом.- императрица не может его простить. он пристал к самозванцу не из невежества и легковерия, но как безнравственный и вредный негодяй, - ах, неправда! - вскрикнула марья ивановна. как неправда!
Відповідь:
Сутність, психолого-педагогічні передумови, специфічні риси використання методичного прийому, який умовно названо нами «психологічною реконструкцією» характерів образів-персонажів епічних творів, докладно розглянуті авторами у статті, присвяченої осмисленню надзвичайно складного образу лихваря Гобсека, головного героя повісті Оноре де Бальзака[1].
Оскільки, як засвідчує досвід, застосування цього прийому під час вивчення школярами епічних творів різних жанрів є ефективним засобом підвищення пізнавальної активності учнів, доцільно використовувати «психологічну реконструкцію» характерів героїв епічних творів, вивчення яких передбачено шкільним курсом зарубіжної літератури. Більше того, використання цього прийому є ефективним у процесі вивчення епічних творів різних жанрів під час вивчення шкільного курсу української літератури. Так відбувається тому, що зазначений прийом всебічно враховує естетичну природу літератури як мистецтва слова, спирається на специфічні для цього виду мистецтва засоби створення окремих художніх образів і образної системи епічних творів світової художньої літератури.
Одним із найбільш складних для осмислення учнями образів художньої літератури є образ головного героя роману англійського письменника Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея». Взагалі, процес опанування цього твору часто-густо викликає у сучасних школярів багато труднощів. Можна припустити, що вони зумовлені відвертою суперечливістю й запланованою автором парадоксальністю роману, в якому органічно поєднуються риси «естетики неоромантизму» [5; 116] та «один з найяскравіших творів англійського естетизму» [5; 100]. У першу чергу це поєднання відбивається на суперечливості й складності образу Доріана Грея.
Пояснення: