Объяснение:
Ця думка загалом має бути основоположною для кожного вченоголітературознавця, бо закликає у дослідженнях літературного твору
відштовхуватися безпосередньо від нього, а не від аналізу, який здійснили
інші, бо
літературний твір – це суто інтенційний твір, джерелом існування якого є творчі акти
свідомости автора, а фізичною підставою – текст, усталений на письмі або за до ншого фізичного засобу можливої репродукції (наприклад, на магнітофоні). Завдяки
двоплановості його мови він водночас інтерсуб’єктивно доступний і відтворюється, тому
стає предметом інтенційним, інтерсуб’єктивним з огляду на певну суспільність читачів. Як
такий він не психічний, а трансцендентний стосовно усіх свідомих переживань як автора,
так і читачів2
.
Одним із вихідних пунктів цього аналізу роману П. Куліша буде
настанова Р. Інґардена розмежовувати сам твір художньої літератури як
художній об’єкт та його естетичну конкретизацію як об’єкт естетичний3
.
Доповненням цьому є застосування ідей вченого про конкретизацію
літературного твору, якою дослідник називав таке ціле, «в якому твір
виступає як уже доповнене та змінене читачем у процесі читання»4
.
Спробую це показати на прикладі центральних, чи сказати б, концептуальних образів, якими в романі є дорога та, зрозуміло, власне чорна
рада. Ці слова, якщо користуватися поняттями Романа Інґардена, є так
званою «неповною визначенністю чи схематичністю»5
, причому
вживаючись як у прямому, так і переносному значеннях. Інтерпретація, чи,
як сказав би Р. Інґарден, конкретизація цих понять (у даному випадку має
йтися також про елементи історичного коментаря) та якомога повніше
з’ясування їхньої ролі в художньо-історичній системі Чорної ради дасть
змогу поглибити та значною мірою верифікувати наше сприймання
й оцінку роману, глибше збагнути його історико-літературну та естетичну
сутність.
Коли значення слова «дорога» цілком зрозуміле, то про те, що таке
«чорна рада» варто сказати докладніше. Це словосполучення у цьому
контексті означає загальну козацьку раду за участи черні, тобто селян та
1)про батька Віллі Вонки в книзі нічого не було сказано.
2)імена в книжці трішки інші,чим у фільмі.
3)в оригінальній повісті у сім'ї Баккетів не було телевізора,а новини,в тому числі й про найдені золоті білети , вони получали з газет,які читав тато.
4)лінія дідуся Джо була розширена в фільмі,адже в книзі не було сказано,де він працював у минулому.
5)в повісті Баккети їли не тільки капусту,у них було ще багато інших овочів,продуктів,а от мясних блюд не було.
6)в книзі після того,як Чарлі знайшов золотий білет,їх хитний дім був повністю заповнений репортерами,що пропустили у фільмі.
7) в оригіналі пропуск дозволяв брати з собою на фабрику двох близьких людей.
8) Віллі Вонка в екранізації зустрічає дітей більш бризгливо,чим добродушний Вонка з оригіналу.
ответ:1) Якщо всією сім'єю купатися Ви вирушили до річки, Не заважайте татові з мамою Засмагати на березі. Не влаштовуйте крику, Дайте дорослим відпочити. Ні до кого не пристаючи, Постарайтеся потонути.
2) Рук ніколи ніде Чи не чіпай нічого. Не вплутувати ні в що І нікуди не лізь. В сторону мовчки відійди, Стань скромно в куточку І тихо стій, не рухаючись, До старості своїй.
3) Якщо вас навік згуртували, Осяяли і ведуть, Не намагайтеся ухилитися Од руху до торжества. Все одно на працю підніме І на подвиг надихне Вас великий і могутній, І надійний наш оплот.
Объяснение:
уывчао6ненпрппрегл ппапвчппарпавааа