До ть Характерні риси постмодернізму відчутні в рядках:
І він спитав: — Яку б найти принаду,
І застиг він на роки й століття
Щоб привернуть тебе до рук моїх?
В золотому німому захопленні.
Вона ж йому. — Світи щодня лампаду
— Дайте покататися, дядьку!
Кіпріді добрій.
А ні, то візьміть хоч на раму.
Дядьку, хіба вам шкода?!
Своє серце і мозок —
Той безперервно стягає поля,
Все віддай боротьбі.
Сей іноземних заводить телят.
Академік Амосов
Ті на ловецтво готують собак,
Bшиє нове тобі.
Всих дім, як вулик, гуде від гуляк
Скоро бабушка и дедушка решили прилечь отдохнуть, а я могла прогуляться не далеко от них. Я пошла по заросшей тропинке и рассматривала деревья. Я не заметила, как отошла слишком далеко. Сначала я решила позвать на но потом вспомнила, как поступают герои из мультфильмов, и решила самостоятельно найти дорогу и вернуться назад. Я стала идти по своим следам. Потом поняла, что запуталась и начала плакать. Вдруг, услышала голос дедушки и крикнула в ответ. Оказалось, что я ушла совсем не далеко, и наш лагерь был за двумя кустами.
После этого случая, бабушка сказала мне, что как только я поняла, что заблудилась, должна кричать и звать на Если бы я пошла в другую сторону, могла уйти очень далеко и заблудиться по-настоящему. Теперь я знаю, что если снова потеряю из виду взрослых, то остановлюсь на месте и буду их звать, чтобы еще больше не заблудиться.
Источник: Сочинение на тему Интересный случай из моей жизни