Есть вещи, которые на первый взгляд не кажутся стоящими в одном ряду. Любовь к родной природе, к земле, ко всему живому, что пробивает себе путь к жизни, эта любовь кажется очень далекой от войны, от подвигов, от смерти. Но добро должно быть сильным, мужественным, оно должно быть под надежной защитой — только тогда оно победит и восторжествует. Вот почему мои рассказы о войне, и рассказы о детях, и рассказы о четвероногих друзьях стоят в одном ряду, дополняют друг друга и служат одному делу
Залишається актуальною для вчителів-словесників. Як навчити учнів глибоко сприймати та аналізувати художній твір, розуміти внутрішній світ персонажів? Творча група вчителів української мови та літератури міста (керівник Ірина Тугай, учитель НВК «Школа-гімназія № 3») пропонує орієнтовну схему-модель для аналізу ліричного твору, яка до не лише розв’язати поставлені запитання, а й слугуватиме основою для підготовки учнів до олімпіад та творчих конкурсів, а згодом і перевірки та оцінювання їх робіт.
Схема-модель «Ідейно-художній аналіз тексту»
1. Тема. (1б.)
2. Ідея. Головна думка. Мотив. (1б.)
3. Жанр, вид лірики. (1б.)
4. Римо-ритмічні особливості: розмір, рима, ритм. Строфічна будова. (2б.)
5. Художні засоби. (2б.)
6. Стилістичні прийоми. (2б.)
7. Особисте ставлення до поезії. (1б.)
8. Образ ліричного героя, особливості композиції. (1б.)
9. Творче оформлення. (1б.)
Усього: 12 б. ДЕТАЛЬНІШЕ:
5. Художні засоби Епітети, порівняння, метафора, гіпербола, пестливі слова, оксиморон…
Епітети: злим жартом; гостра, злобна епіграма; безпощадній зброї сміху («Як дитиною, бувало» Леся Українка); блакитні простори («Не бував ти у наших краях» П.Тичина) шепіт трав голублячий («Гаї шумлять» П.Тичина)
Порівняння: струшується сад, як парасолька…(«Дощ полив» Ліна Костенко), туман, неначе ворог; і ждеш його, того світу, мов матері діти…(Т.Шевченко «За сонцем хмаронька пливе»); там могили, як гори…(«Не бував ти у наших краях» П.Тичина)
Метафора: дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві… Ген корів розсипана квасолька доганяє хмари у полях. («Дощ полив» Ліна Костенко);
Персоніфікація: а туман…закриває море…(Т.Шевченко «За сонцем хмаронька пливе»)
Уособлення: душа всміхнулась…
Алегорія: Тут обiзвалася Лисиця. Розбiйницю таку не так судить годиться…(Л.Глібов «Щука») Вівсяна каша хвалилась, ніби вона з маслом родилась…
Символ: Заплету віночок, Заплету шовковий На щастя, на долю… (вінок – символ щасливої долі) (купальська пісня «Заплету віночок»)
Гіпербола: Чорна хмара з-за Лиману Небо, сонце криє. Синє море звірюкою То стогне, то виє. ( «Іван Підкова» Т.Шевченко)
Я говорив це тисячу разів…
Літота: До села рукою подати… За хвильку повернуся…
Іронія: Він на сцені в третій дії Викочує бочку! («Найважча роль» Павло Глазовий)
Сатира: Одвернувся, набік плюнув Та й промовив стиха: «Та свиня таки свинею! Правду кажуть люди: Святи її, хрести її — Все свинею буде!» («Свиня свинею» Степан Руданський)
Гумор: Я вгадав, що ви культурні. Благородні люди, Бо шпана по-українськи Розмовлять не буде. («Заморські гості» Павло Глазовий)
Метонімія: Хустинкою торкаючись до сліз. ( до очей, щік, на яких краплі) («Забула внучка в баби черевички» С.Чернілевський)
Синекдоха:Серце мліє, а козакам Того тілько й треба…(Не одне серце, а людина хвилюється)
Авторські неологізми: пісні тиходзвонні («Осінь-маляр із палітрою пишною» М.Рильський)
У 5 класі вивчається рима, строфа, ритм, ритмічний малюнок (приклади ритміки, строфіки є в підручнику Л.Коваленко, с. 93) У 6 класі стопа, хорей, ямб (приклади двоскладових стоп є в підручнику Л.Коваленко, с. 101)
Объяснение:
Яковлев Юрий Яковлевич
Есть вещи, которые на первый взгляд не кажутся стоящими в одном ряду. Любовь к родной природе, к земле, ко всему живому, что пробивает себе путь к жизни, эта любовь кажется очень далекой от войны, от подвигов, от смерти. Но добро должно быть сильным, мужественным, оно должно быть под надежной защитой — только тогда оно победит и восторжествует. Вот почему мои рассказы о войне, и рассказы о детях, и рассказы о четвероногих друзьях стоят в одном ряду, дополняют друг друга и служат одному делу