Відповідь:
Шекспір жив і творив в епоху, яка не завжди була зрозуміла сучасному читачеві. Однак секрет популярності та актуальності його п’єс полягає в тому, що в них зачіпаються вічні питання і проблеми.
Великому англійцю притаманний оптимістичний гуманізм, хоча описувані їм події часто бувають похмурими. Не стала винятком і трагедія «Ромео і Джульєтта». У чому ж проявляється гуманізм знаменитої трагедії?
Шекспір описує почуття головних героїв не тільки як щире кохання, але і як виклик ненависті, який панує між родинами.
Саме тому всі бояться почуттів, які виникли. Закоханих всіляко намагаються розлучити, та й самі вони турбуються за своє майбутнє.
Трагічний кінець неминучий, але смерть героїв стала символом любові, яка виступає проти людської злоби. Ромео і Джульєтта відмовилися слідувати правилам, які нав’язували їм власні сім’ї.
Любов змусила молодих людей побачити безглуздість нескінченного кровопролиття, але їх не зуміли зрозуміти рідні. Вони були приречені, але саме їх загибель і припинила давню ворожнечу.
У трагедії Шекспіра порушена проблематика свободи вибору.
Вона змушує задуматися про те, що право на кохання має абсолютно кожен.
Пояснення:
Познакомившись с Бурминым, она поняла, что ей мил этот человек. Он был умным, беспечным и немного насмешливым. Однажды во время сильной метели он забрел в старую церковь, где сидела молодая девушка и ждала своего жениха. Бурмина приняли за того самого жениха и их обвенчали. Он понимал, что совершил непростительный поступок, но в тот момент им двигало пустое легкомыслие. Когда молодых попросили поцеловаться, девушка с криками «Не он!» Не он!» упала в обморок. Он поспешно уехал из церкви, так и не узнав имени своей жены. Это и была Марья Гавриловна, которая не дождалась Владимира. А Владимир тем временем оказался на занесенной метелью дороге и не смог вовремя добраться до церкви. Было в этом какое-то знамение свыше. В конце повести Бурмин с Марьей Гавриловной воссоединились.