ответ
Характеристика головних героїв "Чарлі і шоколадна фабрика", Роальд Дал:
Характеристика Август Глуп: жадний і ненажерливий хлопчик; батьки заохочують хлопця;
«Їсти – це його пристрасть. Це єдине, що його цікавить. Але ж це краще, ніж бути хуліганом і стріляти на дозвіллі з самопала, правда?».
Характеристика Верука Солт: розбалувана дівчинка із сім’ї власників фабрики по переробці горіхів, звикла, щоб всі її примхи негайно виконувались; багаті батьки готові задовольните всі забаганки;
Батько сказав, що доня мусить мати «Золотий квиток», купували їх тисячами, сотнями тисяч, його робітниці здирали обгортки з батончиків.
«Вона годинами лежала на підлозі, хвицала ногами і страшно лементувала».
Характеристика Віолетта Борігард: дівчинка, що постійно жує жуйку, установила світовий рекорд — жує одну жуйку протягом трьох місяців; батьки схвалюють все, що робить їхня дочка;
Мама постійно казала, що панночкам так не личить. «Подобається чіпляти липкі пожовані грудочки на ліфтові кнопки. Тоді до пальця того, хто заходив в ліфт після мене й натискав кнопку, приклеювалась моя стара жуйка».
Характеристика Майк Тіві: хлопчик, що зранку до ночі дивиться телевізор, любитель гангстерських бойовиків; батьки не займаються сином;
«Сидів перед величезним телевізором і не зводив очей з екрана, дивився фільм, у якому зграя бандитів розстрілювала з автоматів іншу»;
«Був обвішаний вісімнадцятьма різноманітними іграшковими пістолетами». «Бандитські серіали найкращі. Вони такі класні ці бандюги».
Характеристика Чарлі Бакет: бідний хлопчик, якому раз на рік — на його день народження — дарували єдиний дарунок — маленький шоколадний батончик; розумний, вихований, слухняний, добрий; улюбленець родини;
Сім’я (мама) радила Чарлі, як себе поводити, коли під обгорткою не буде «Золотого квитка». Чарлі готували до розчарувань.
Сім’я голодувала, бо батька звільнили з фабрики.
«Отака добра дитина. Він вартий кращого», – сказав дідусь Джордж.
Заощаджував сили, щоб йти до школи, а не бігти.
Знайшов долар – це означало їжу.
Характеристика Віллі Вонка: власник шоколадної фабрики, талановитий кондитер і справжній чарівник. Містер Вонка – не просто власник шоколадної фабрики, він добрий чарівник, який своїми вчинками намагається пояснити дітям, що зло завжди має бути покараним, а добро і милосердя має отримати заслужену нагороду.
«… І що то був за дивовижний чоловік! На голові він мав чорний циліндр. Одягнений був у фрак з розкішного темно-фіолетового оксамиту. Штани мав темно-зелені. Рукавички - перламутрово-сірі. А в руці тримав елегантну тростину з золотою бамбулькою. З його підборіддя стирчала акуратна чорна цапина борідка. А очі - очі він мав невимовно ясні. Здавалося, що вони весь час іскряться й мерехтять. Власне кажучи, все його лице освітлював радісний усміх. Ох, а яким він здавався розумним! Яким кмітливим, проникливим і енергійним!»
Объяснение:
Евгений Онегин
Одним из главных героев «Евгения Онегина» является молодой состоятельный дворянин родом из Петербурга. На момент рассказа Евгению около 26 лет, и все свое время он привык проводить в праздности: в театрах, на балах и приемах. Несмотря на увлекательную светскую жизнь, молодой человек не чувствует себя удовлетворенным: он постоянно скучает, хандрит, его трудно чем-либо удивить или восхитить. Онегин имеет славу опытного сердцееда, обладающего внушительным списком покоренных женских сердец.
Татьяна Ларина
Сдержанная, спокойная, прекрасно воспитанная девушка. Свободное время она с гораздо большим удовольствием проведет с интересной книгой, нежели в шумной компании. Девушка не отличается яркой внешностью, не стремится к обольщению и соблазнению мужчин. Душевное равновесие Татьяны нарушается при встрече с Онегиным, а неразделенные чувства к молодому повесе становятся для нее тяжелым испытанием. Но, обладая внутренним стержнем, девушка открывает новую главу своей жизни и выходит замуж за достойного человека.
Автор-рассказчик
Несмотря на то, что в романе не фигурирует имя рассказчика, в ходе повествования становится понятно, что эта роль принадлежит самому Александру Сергеевичу Пушкину. Он часто напоминает о себе, вмешивается в ход событий, в лирических отступлениях делится с читателями своими взглядами на жизнь. Это добрый приятель Онегина, который не скрывает свою искреннюю симпатию к главному герою, ни в чем не упрекает его и прощает ему любые ошибки.
Меггі - дванадцятирічна дівчинка з твору "Чорнильне серце", автором якої є письменниця Корнелія Функе.
Штрихи до портрету Меггі:
-Волосся у неї було світле, як у матері, яку вона знала лише з двох тьмяних фотографій... У 5 років ця дівчина почала справлятися в читанні. Залишилася без мами з 3 років. Від тата Мо Меггі успадкувала любов до книг.
Книги зустрічали її в ранці і супроводжували її цілий день, ніби заглядали їй в очі, за дівчинку у свій дивовижний лабіринт. І її притягував це лабіринт:
"Меггі завжди здавалося, що сторінки кожної книги завжди шелестять вперше по своєму, і це залежало від того, знала вона, про що буде оповідь, чи ні. Вона засинає під шелест сторінок, який відганяв від неї страшні сни". Книги вдома - її улюбленці, а в дорозі - її дім. Книги близькі, мудрі, відважні. Меггі читає перед сном. Ця дівчинка любить читати. Вона любить читати при свічах. Завжди бере з собою "сундучок" з книгами, які будуть збирати її спогади.
ПРИГОДИ МЕГГІ:
Дощової ночі Меггі побачила незнайомця перед вікнами свого будинку. З його приходом, на її думку, в її житті прийшла біда. Тому вимушена їхати разом з татом до тітки Елінор. Вона прагне з'ясувати, чому люди Капрікорна викрали її тата і книгу "Чорнильне серце", а не якусь іншу.
Подружилась з вогнеруким. Довірилась йому. Відправляється з тіткою Елінор у лігво лева - селище Капрікорна. Готова віддати заховану тіткою книгу "Чорнильне серце", аби лише відпустили тата. Не лякається чорного і зловісного селища Капрікорна і його людей. Після зустрічі з татом слухає історію "Чорнильного серця" книги, яку він читав уголос 9 років тому.
Меггі хоче навчитися "оживлювати" книги, щоб герої оживлювались зі сторінок, сіли поруч з нею і посміхалися до неї.. Знайомиться з Феноліо, письменником, який написав книгу "Чорнильне серце". Спілкується з жителями селища Капрікорна, а це: Баста, Кокарель, Даріус та інші.
Зачинена у кімнаті Капрікорна разом із Феоліно. Пробує втекти із ув'язнення, але повернута часом назад. Читає і в заперті книгу "Одісея" Гомера, "Пітер Пен" Джеймса Баррі. Оживлює книжну фею Дінь-Дінь. Слухає розповідь Феноліо про створеного із попелу жертв Капрікорна - Привида, Безликого, Безголосого, Безсмертного, Невразливого, Безжального, як і сам Капрікорн. Саме його повина вичитати Меггі.
Розуміє, що безголоса служниця - це її мати. Вона зовсім поруч. Але саме її і Меггі з Вогнеруким хоче вбити Капрікорн. Змінює з Феноліо фінал книги "Чорнильне серце".
Меггі смакує кожне слово, щоб усе ожило. Повертає привиду пам'ять, щоб він помстився усім винуватцям, хто труїв світ своєю жорстокістю.
Объяснение: