Щастя - це почуття й стан повного, вищого задоволення. Про це можна говорити не один день, що таке щастя? Насправді щастя - це коли ти бачиш, що щасливі ті, хто тобі доріг. Справжнє щастя - це коли ти можеш допомагати іншим. А щастя, яке виникає від задоволення почуттів - воно тимчасово і швидко проходить. Ми думаємо, що ми будемо щасливі, якщо у мене буде якесь положення і мене будуть хвалити за щось, і цим спробуємо насолоджуватися. Але потім ми побачимо, що всім наплювати на наше становище, є у нас це багатство або його немає. Справжнє щастя воно дійсно непреходяще - давати людям радість, давати то в чому вони потребують. Ставитися до всіх так, як хотілося, щоб ставилися до нас і вважати потреби людей, як до своїх власних потреб. І тоді - це щастя стає істинним і воно непреходяще. Робити безкорисливо - це щастя, яке не залежить ні від чого. Щастя - це те, що не можна похитнути нічим. Щастя - це плід добрих взаємовідносин з дорогими тобі людьми, з собою, і перш за все з Богом!
В обоих рассказах главными героями являются мальчики, живущие в послевоенное время. Голод. Не так и много радости. Для главного героя рассказа «Конь с Розовой гривой» радостью стала возможность получить заветный пряник. А у мальчика из «Уроки французского» это были подарки Лидии Михайловны, которые он так и не принял. В обеих рассказах главные герои сталкиваются с дурной компанией. Разница только в том, что мальчик из рассказа «Уроки французского» делает это вынужденно. А главный герой «Конь с Розовой гривой» делает это просто так, хотя и не без выгоды. Ссылаясь на голод, можно сказать, что одним из плюсов общения мальчика (из Конь с Розовой...) с Левонтьевскими ребятами были именно большие застолья, где можно было покушать. В общем-то все)
