1. Як ви вважаєте, що змусило О.Телігу звернутися до сучасників? ( Поетеса була
переконана, що роль жінки в житті нації надзвичайно важлива. Вона сама була
жінкою воїном, а тому очікувала, що поряд з нею стануть сучасники, а потім
нащадки)
2. Чи можна назвати цей вірш зверненням, закликом? (Поза всяким сумнівом, поезія
«Сучасникам» - поетичний маніфест, з яким О. Теліга звернулася не тільки до
сучасників. Можна стверджувати, що рядки цього твору - моральний заповіт усім
нащадкам, яких вона закликає не до словесних гасел, а до конкретних дій.)
3. Визначте тему поезії. (Прагнення поетеси донести й показати співвітчизникам
істинну любов до Батьківщини, наповнити їх серця бажанням присвятити своє
життя Україні).
4. Якими рядками висловлено ідею твору? («Не треба слів! Хай буде тільки діло!
Його роби - спокійний і суворий».)
5. Проти чого виступає О. Теліга цією поезією? (Проти сірості життя.)
6. Як О.Теліга передає у творі свою зневагу до ворогів рідного краю? (словами “О
краю мій, моїх ясних привітів не діставав від мене жоден ворог”)
7. Якими традиційними в нашому фольклорі та художній літературі образами
послуговується авторка? (Образи вогню, води, вітру).
8. Що вони символізують? (Вони символізують буремність, неспокій, прагнення
чогось незвичайного, небуденного і водночас очищення, оновлення.)
9. Назвіть і проаналізуйте тропи, використані поетесою у вірші. (Авторка вживає у
творі оригінальні метафори:сховай свій біль, біль бринить, даю без міри ніжність,
сміх мій рветься, палити серце, купати душу; виразні епітети:раптовий порив, у
святім союзі, з гострим болем, в хуртовині сніжній, у холодній зливі, ясних привітів.
Окремі строфи поезії можна вважати крилатими: Не плутай душу у горіння тіла.
Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив. О, краю мій, моїх ясних привітів не діставав
від мене жодний ворог. Вони засвідчують безкомпромісну позицію О. Теліги.)
10. Схарактеризуйте образ ліричної героїні. (Авторка не вимагає від своїх
послідовників повного зречення власних інтересів заради боротьби. Лірична героїня
каже, що вміє і страждати, і радіти, і бути ніжною, але коли цього потребує
ситуація, коли перед нею ворог, - вона не має права бути слабкою чи безвольною.)
11. Як у вірші розкривається особистість митця? (У вірші зроблено акцент на
особистих почуттях. У прагненні донести і показати співвітчизникам справжню
любов до Батьківщини, пробудити в їхніх серцях бажання присвятити своє життя
Україні О. Теліга не боїться розкривати власну душу, постійно підкреслюючи це
такими займенниками, як«я», «мені», «мій», «свій»).
12. Над чим змушує замислитися О.Теліга читача поезії «Сучасникам»?( в жодному
разі не схиляти перед ворогом своєї голови)
На примере семьи Тараса Гоголь показал нравы и обычаи запорожского казачества тех лет. Тарас Бульба был богатым казаком и мог себе позволить отправить своих детей учиться в бурсу. Он хотел, чтобы его дети выросли не только сильными и смелыми, но и образованными людьми. Тарас считал, что если дети будут расти дома, под боком у матери, то из не выйдет хороших казаков, потому что каждый казак должен «почувствовать битву».
Старший сын Остап не хотел учиться: несколько раз убегал он из бурсы, но его возвращали; он закапывал учебники, но ему покупали новые. И однажды Тарас сказал Остапу, что если тот не будет учиться, то его отправят в монастырь на двадцать лет. Только эта угроза заставила Остапа продолжить учение. Когда Остап с друзьями проделывали всякие шалости, он брал всю вину на себя и не выдавал друзей. А Андрий любил учиться и был зачинщиком всех шалостей . Но ему всегда удавалось избежать наказания. Несмотря на различия, Остап и Андрий обладали цельным характером, только у Остапа это проявилось в преданности делу и отчизне, а у Андрия в любви к прекрасной панночке.
В сечи были суровые нравы. Там ничему не учили кроме дисциплины, иногда стреляли в цель и ездили на лошадях, и изредка ходили на охоту. «Казак и спать любит под вольным небом, чтобы не низкий потолок избы, а звездный полог был над его головой, и не было больше чести для казака, чем постоять за свою волю, не было другого закона, кроме боевого товарищества». «Пахарь ломает свой плуг, бровари и пивовары кидали свои кади и разбивали бочки, ремесленник и торгаш посылали к черту и ремесло, и лавку, били горшки в доме. И все, что ни было садилось на коня. Словом русский характер получил здесь широкий, могучий размах и дюжинную наружность».
Запорожское казачество возникло в низовьях Днепра на островах за порогами. Туда собиралось множество людей. В 16 веке будущие Украина и Белоруссия оказались в составе Речи Посполитой. Гонения по религиозному признаку вызывали сопротивление и восстания против польского государства. Именно в это суровое время и пришлось жить героям Гоголя.
Остапу был на роду написан «битвенный путь и трудное знание вершить ратные дела». В нем были заметны наклонности будущего вождя. «Крепостью дышало его тело, и рыцарские его качества уже приобрели широкую силу льва». Но судьбой не суждено было Остапу стать великим полководцем и вождем. В битве под Дубно он попал в плен и, претерпев страшные пытки, был казнен на площади Варшавы. Остап – воплощение преданности вере, долгу и товарищам.
Андрий – полная противоположность своего старшего брата. Он весь погружался в «очаровательную музыку пуль и мечей». Он не знал что такое значит рассчитывать заранее свои или чужие силы. Под воздействием своих чувств был не только героически сражаться, но и предать своих товарищей. Любовь к прекрасной панночке погубила младшего сына Тараса. Поддавшись чувствам он забыл любовь к Родине и долг перед товарищами, и пуля, выпущенная рукой родного отца со словами: «Я тебя породил, я тебя и убью», оборвала молодую жизнь Андрия.