Объяснение:
Яблуко розбрату
На весілля Пелея і Фетіди зібралися мешканці Олімпу. Покликали всіх, крім Еріди. Це була богиня хаосу і розбрату. Вона не змогла винести такої образи і підкинула на святковий стіл золоте яблуко, яке росло в лісі німф Гесперид.
На плоді був виразний напис»найпрекраснішою". Міфи Троянського циклу стверджують, що через нього почалася суперечка між трьома богинями – Афродітою, Герой і Афіною. Саме через цей сюжет у багатьох мовах світу закріпився фразеологізм «яблуко розбрату».
Объяснение:
2.Віроломство Паріса
Наділений чарами Паріс прибув до Спарти, де гостював у царському палаці. Він підкорив Олену-дружину царя Менелая, який в цей момент відбув на Крит. Паріс втік разом з дівчиною до себе додому, одночасно забравши золото з місцевої скарбниці. Міфи Троянського циклу оповідають, що таке віроломство об'єднало греків, які вирішили оголосити війну.
У війську еллінів було безліч легендарних воїнів. Главою армії визнали Агамемнона. Там же був сам Менелай, Ахілл, Одіссей, Філоктет, Нестор, Паламед і т.д. багато з них були героями – тобто дітьми богів і смертних. Наприклад, таким був Ахілл. Він був ідеальним воїном без недоліків. Єдиним його слабким місцем виявилася п'ята. Причина цього була в тому, що його мати – Фетіда – тримала немовля за ногу, коли опускала його в піч бога Гефеста, щоб наділити дитину нелюдською силою. Звідси пішов вислів» ахіллесова п'ята", що означає єдине вразливе місце.
3.Багаторічна облога
Всього у війську греків було близько ста тисяч воїнів і тисячі кораблів. Вони вирушили по морю з Беотії. Після вдалої висадки елліни запропонували троянцям мирні переговори. Їх умовою була видача Олени Прекрасної. Однак жителі Трої відмовилися від такої пропозиції.
Їх головнокомандувачем вважався Гектор-син Пріама і брат Паріса. Він керував військом в два рази меншим, ніж у ахейців. Зате на його боці були потужні фортечні стіни, які ще нікому не вдавалося взяти або зруйнувати. Тому грекам не залишилося нічого, крім як почати тривалу облогу. У той же час Ахілл з частиною війська пограбував сусідні азіатські міста. Однак Троя не здавалася, і рівно дев'ять років пройшло в безрезультативній облозі і блокаді. Дочки Енотрофи допомагали грекам отримувати продовольство на чужині. Вони перетворювали землю в злаки, масло і вино, якщо вірити тому, що розповідають міфи Стародавньої Греції. Троянський цикл мало оповідає про багаторічну облогу. Наприклад, Гомер присвячує
Объяснение:
Рассказ написан в те блаженные времена, когда можно было писать и печатать все, что пожелаешь. Сатирическая направленность рассказа состоит в осмеянии проповедуемой советскими чиновниками заботы о человеке за 10 лет советской власти «аппарат» только разросся и не стал более гуманным.
Другая проблема рассказа – уровень жизни советского человека. В 1926 году все ещё помнили времена, когда галоши не приходилось снашивать до дыр.
Важная проблема рассказа – проблема ценностей. Для героя дорого всё, что связано с историей потерянной и найденной галоши. Насколько же несчастным должен быть человек, который ставит на комод изорванную галошу как дорогое напоминание о непогрешимости «аппарата».
В рассказе «Бежин луг» Тургеневым описаны пятеро героев: Федя, Павлуша, Ильюша, Костя и Ваня
Объяснение:
Главными героями рассказа Тургенева "Бежин луг" являются пять крестьянских мальчишек, рассевшихся вокруг ночного костра. Мальчишки пасли лошадей ночью из-за дневной жары. Каждого из героев автор описывает совсем слегка, а рассказываемые ребятами истории читателю самому дополнить это описание.
Федя - стройный четырнадцатилетний мальчишка с тонкими и красивыми чертами лица. Его семья считалась богатой среди крестьян. Он был лучше одет, да и в общении ставил себя повыше других.
Павлуше двенадцать, он смелый, находчивый и умный мальчик. У нео светлые и торчащие во все стороны волосы, а в поведении заметна некоторая неуклюжесть.
Илюше тоже двенадцать. По одежде автор делает вывод, что Илюша тоже из обеспеченных крестьян. Единственное, что мы узнаем о его внешности - это лицо с прищуром.
Костя - тщедушный десятилетний паренек. Его лицо было усеяно веснушками, и на нем выделялись большие черные глаза.
Младшим бы Ванюша, ему десять. На протяжении рассказа он почти все время лежал, укрывшись рогожей, и молчал.
Вот