Объяснение: і раптом я відчув що страшенно втомлений, ще більше, ніж у спортзалі. М’язи не
напиналися струнами — було так, ніби я цілісінький день проле-
жав на сонці; схотілося пити, і я вже не знав, що краще,— виграти
бій і поїхати до Харкова чи подивитися, як Лілі Теслюк танцює на
великій театральній сцені.
Звичайно, Лілі тепер образиться. Весь клас прийшов, один
Славко Беркута не з’явився, мовби йому нецікаво.
Бігти за ними тепер уже зовсім не було сенсу, надто далеко вони
відійшли, та ще й Юлько там, буде потім щось говорити...
Рассказ вызывает щемящее чувство горечи. И клумба с алыми цветами остаётся в памяти надолго . Эта память о страшной войне.