Стояв дивний день напередодні Пасхи, ясний, теплий. Діти могли грати скільки завгодно. На вулиці було дуже гарно. Шимек почував себе напрочуд легко, йому здавалося, що за спиною виросли крила і він зараз здійметься у височінь і полетить. Усе подвір'я явилося в новому вигляді. Подвір'я — замок, дім — палац, він — принц, Бузя — принцеса. Колоди, звалені біля дому,— це кедри й буки, які згадуються в "Пісні пісень". Бузя, яка вже втомилася від гри, запитала: "До якого ж це часу?" — "Поки не згасне світило дня і не щезнуть тіні з землі",— відповів їй Шимек словами із "Пісні пісень".
Його заповітним бажанням було піднятися з Бузею у височінь до самих хмар й полетіти за океан до країни карликів, нащадків богатирів царя Давида.
Найбільша радість для Шимека — уночі під Пасху відправиться з батьком до синагоги...
День пролетів, згасло сонце, кинувши останній погляд на Бузю. Шимек розповідав про те, як він летить піднебессям, спускається з вершини, йде лісом, перепливає струмок, щоб врятувати прекрасну царівну, яку вкрали з-під вінця, зачарували й посадили до кришталевого замку. "Ти повинен її звільнити? " — "А хто ж?" — "Не треба летіти так далеко. Послухай мене, не треба". Зачарований Шимек оглянувся на зачаровану принцесу, яка злилася з чарівним пасхальним вечором. Йому здавалося, що вона звертається до нього словами з "Пісні пісень": "Біжи, коханий мій, будь схожий на серну чи молодого оленя на горах бальзамічних..."
Ключевые моменты бородинского сражения, изображённые на панораме. гвардейские полки отражают атаки французской кавалерии. корпус латур-мобура атакует. на их пути – семёновский овраг. атака ослабела. позиция, выбранная кутузовым, была неудобной для наступающей армии наполеона. героические защитники флешей отразили семь атак неприятеля. тяжело ранен п. и.багратион, оставили укрепления. наполеон не добился своей главной цели – французы не смогли прорвать линию обороны . с поля битвы увозят тяжелораненого генерала багратиона. офицеры, привстав в стременах, в последний раз героя бородина. у дальних берёз расположились лейб-гвардии семёновский и преображенский полки, находящиеся в резерве. поодаль, ожидая команды к атаке, стоят кавалергардский и конногвардейский полки – цвет кавалерии. мимо них по дороге к перевязочному пункту у деревни князьково тянутся повозки с ранеными. в последней, запряжённой тройкой лошадей, увозят с поля битвы тяжелораненого генерала багратиона. офицеры, привстав в стременах, в последний раз героя бородина.
Потому что в этом рассказе речь идет о человеке, который любил музыку. это была музыка его души, его сердца. я говорю о старике, который что-то наигрывал на скрипке. он и играть -то не умел, но душа у него была открытая, просила музыки. и еще он был добрым и отзывчивым человеком,он любил животных. медведя, не стал убивать, назвав его музыкантом, услышав, как случайно медведь воспроизводит звук, стуча по дереву. конечно, никаким музыкантом старик не был, а тем более не был музыкантом медведь. здесь речь о доброй душе человека
Стояв дивний день напередодні Пасхи, ясний, теплий. Діти могли грати скільки завгодно. На вулиці було дуже гарно. Шимек почував себе напрочуд легко, йому здавалося, що за спиною виросли крила і він зараз здійметься у височінь і полетить. Усе подвір'я явилося в новому вигляді. Подвір'я — замок, дім — палац, він — принц, Бузя — принцеса. Колоди, звалені біля дому,— це кедри й буки, які згадуються в "Пісні пісень". Бузя, яка вже втомилася від гри, запитала: "До якого ж це часу?" — "Поки не згасне світило дня і не щезнуть тіні з землі",— відповів їй Шимек словами із "Пісні пісень".
Його заповітним бажанням було піднятися з Бузею у височінь до самих хмар й полетіти за океан до країни карликів, нащадків богатирів царя Давида.
Найбільша радість для Шимека — уночі під Пасху відправиться з батьком до синагоги...
День пролетів, згасло сонце, кинувши останній погляд на Бузю. Шимек розповідав про те, як він летить піднебессям, спускається з вершини, йде лісом, перепливає струмок, щоб врятувати прекрасну царівну, яку вкрали з-під вінця, зачарували й посадили до кришталевого замку. "Ти повинен її звільнити? " — "А хто ж?" — "Не треба летіти так далеко. Послухай мене, не треба". Зачарований Шимек оглянувся на зачаровану принцесу, яка злилася з чарівним пасхальним вечором. Йому здавалося, що вона звертається до нього словами з "Пісні пісень": "Біжи, коханий мій, будь схожий на серну чи молодого оленя на горах бальзамічних..."
Объяснение: