В наш час багатьом людям потрібні гроші , але чи зроблять вони нас щасливими ? Ні , адже поняття щастя не лежить в грошах . Іван Карпенко-Карий саме таке щастя показує в Герасимі Калитки . Автор зображує Герасима жадібним , злим , бездуховним . Потрібно по-перше бути духовною людиною , адже це добре коли людина допомагає іншим і підтримує їх . Герасим навіть не поважав свою родину . Це нам і доводить , що Герасима зламали гроші . Не важливо який ти багатий чи бідний , ти завжди повинен бути людиною . Герасим не поважає почуття інших людей. Прикладом цього є коли Герасим віддає Романа за дочок Пузиря. І в цьому також винні гроші. Тому що Роман кохав Мотрю , але Герасиму хотілося ще більше розбагатіти . Ось як гроші породжують бездуховність .
Объяснение:
Якось завітавши до Шерлока Холмса, доктор Вотсон застав у нього містера Вілсона — огрядного літнього джентльмена з вогняно-рудим волоссям. Щоб ознайомити знаменитого сищика зі своєю справою, цей пан приніс газету, у якій було надруковано оголошення:
«Спілка рудих
У рахунок посмертного дару покійного Ієзекїїля Гопкінса з Лебанова, штат Пенсільванія, США, відкрито ще одну вакансію, на яку має право член Спілки; платня чотири фунти на тиждень за суто номінальну службу. Кожний чоловік з рудою чуприною віком понад двадцять один рік, здоровий тілом і духом, може бути прийнятий до Спілки. Звертатись особисто в понеділок об одинадцятій годині в контору Спілки, Фліт-стріт, Попс-корт, 7».
— Що це, хай йому всячина, може означати? — вигукнув я, прочитавши дивне оголошення двічі.
Холмс задоволено захихотів і аж засовався у своєму кріслі — ознака того, що в нього піднесений настрій.
— Не дуже ординарне оголошення, еге ж? — спитав він. — А тепер, містере Вілсоне, поверніться назад і розкажіть про себе, про свою домівку і той вплив, який це оголошення справило на ваше життя. А ви, докторе, зверніть увагу, що це за газета і за яке число.
— Це «Морнінг кронікл» за двадцять восьме квітня тисяча вісімсот дев’яностого року. Рівно два місяці тому.
— Чудово. Далі, містере Вілсон.
— Ну, я вже казав вам, містере Холмс, — мовив Джейбез Вілсон, витираючи з лоба піт, — що маю невеличку позичкову касу на майдані Кобург,неподалік Сіті. Діло не дуже велике, і останніми роками я ледве заробляв собі на прожиття. Колись я мав двох помічників, але зараз — лише одного; мені було б важко і одному платити, але він згодився працювати за половину платні, аби вивчити справу.
— А як звуть цього послужливого юнака? — спитав Шерлок Холмс.
— Вінсент Сполдінг, і він давно вже не юнак. Важко сказати, скільки йому років. Вправнішого помічника, містере Холмс, годі й шукати. Я чудово розумію — він міг би влаштуватися набагато краще і заробляти вдвічі більше від того, що я йому плачу. Але, кінець кінцем, як він задоволений, то нащо мені підказувати йому такі думки?
Объяснение:
навiрно так)
1)в
2,)в
3)д
4)д
5)д
6)а
7)с