У ХІХ ст. українські землі знаходилися у складі двох імперій – Російської й Австрійської. У складі Росії було створено дев’ять губерній: Харківська, Чернігівська, Полтавська, Київська, Подільська, Волинська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська. На них проживало понад 8 млн. людей, здебільшого українців і росіян. Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття були у складі Австрійської імперії Габсбургів. Чисельність населення зазначених регіонів дорівнювала 3,5 млн. людей. За національним складом це були українці (русини), поляки, мадяри, валахи (молдавани). Соціально-економічне становище українців, особливо селян у обох імперіях було економічно важким, але суттєво відрізнялося. Для австрійців і поляків українці були чужими за культурою вірою і звичаями, їх слід було онімечити та полонізувати. У Росії кріпосницький гніт мало чим відрізнявся від рабства, але українці тут вважалися руськими, частиною єдиного народу.
Я думаю,что лжеревизор позорно сбежит поджав хвост,а если же нет,то получит по заслугам,за то что вымогал деньги и не признался сразу. За то,что кричал и возмущался насчет того что не смог заплатить за свое проживание в гостинице. Настоящий ревизор,как мы поняли будет таким же массивным мужичком,который будет кричать и возмущаться,если ему будет что-то не так и жители города,сразу же постараются ему угодить. Деньгами,делом,лиж бы не кричал..
Вот тебе,как начало для сочинения.