Напередодні Різдва молода сімейна пара - Джим і Делла - виявляє, що у них не вистачає грошей на святкові подарунки один одному. Делла вирішує продати свої розкішні каштанові локони (частина «скарбів, які становлять предмет їх загальної гордості») і купити чоловікові платинову ланцюжок для його золотого годинника (друге «скарб»).
Увечері Джим приходить додому з подарунком для дружини. Молоді люди розкривають згортки і з'ясовується, що Джим продав свій годинник, щоб купити дорогий набір гребенів, про який Делла давно мріяла. Але це зовсім не псує свято двох люблячих сердець
Объяснение:
Надеюсь поняли
ответ:Картина Васнецова реалистичная, похожа на фотографию. Она выполнена в приглушенных, преимущественно темных тонах.
Герои изображены, как живые. Здесь нет четких линий и ярко выраженных акцентов. Она создает спокойное, томное настроение.
Иллюстрации Билибина значительно отличаются. Каждая деталь в них четко очерчена и ярко выражена.
Герои и вокруг них не сливаются. Эти иллюстрации динамичные, передают действия изображенных объектов.
Они менее реалистичны, нежели работы Васнецова, напоминают картинки.
Такие иллюстрации создают настроение активности, переживаний на героев.
Объяснение:
Всі дорослі спочатку були дітьми"
(мої роздуми над казкою А. де Сент-Екзюпері "Маленький принц")
"Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам'ятає", — говорить у присвяті до своєї казки "Маленький принц" Антуан де Сент-Екзюпері. Цим вступом до дитячого твору письменник неначе підкреслює, що він адресує його не тільки дітям, але й дорослим. Тому не дивно, що, коли читаєш цю казку, складається враження постійного порівняння: ось так бачить події Малюк, а ось так — доросла людина. І ця відмінність вражає!
"Діти повинні бути дуже поблажливі до дорослих", — співчуває старшим Малюк, і цим самим письменник запевняє, що дитяче бачення світу — природніше, людяніше, отже, правильніше, ніж у дорослих, і що світ має бути зовсім не таким, яким його роблять дорослі люди. Особливо вражаючою та гострою подається у казці оцінка Маленьким принцом життєвих настанов різних типів дорослих, не пов'язаних між собою, бо живуть вони поодиноко на різних астероїдах. Я вважаю, що Сент-Екзюпері саме в такий б вдалося розкрити глибини внутрішнього світу цих людей, оскільки їм не треба прикидатися кращими, бо вони живуть наодинці зі своєю совістю й переконаннями. Очима Малюка ми неначе бачимо людство з усіма його проблемами, вадами: турецький астроном, у відкриття якого не повірили, бо "він був одягнений по-турецькому", ледар, що знівечив свою планету, тому що вважав: "... інколи якусь свою роботу можна й відкласти, од того нічого не трапиться". Знайомимося ми й з королем, для якого "головне — щоб поважали його авторитет", з пихатим честолюбцем, з пияком, якому соромно за згубну ваду. Бізнесмен із четвертої планети жадібно рахував зірки, "щоб бути багатим" (чи не безглуздо?).
Дивіться також
"Маленький принц" (повний текст)
"Маленький принц" (скорочено)
Що уособлює в казці троянда? (та інші запитання)
Біографія Антуана де Сент-Екзюпері
"Дивні люди ці дорослі", — не розуміє їх Малюк. Але, на щастя, зустрічаються йому й інші: ліхтарник з п'ятої планети, який "не смішний. Мабуть тому, що він не думає про себе". Старий географ викликає у Малюка (а через нього й у нас) повагу, він заявляє, що у планети Земля "гарна репутація".
Сент-Екзюпері подає портрет людства нашої планети, який складається з відповідної кількості знайомих нам жителів із попередніх планет. Так постає перед нами наша рідна Земля, сповнена, з погляду Малюка, всілякого безглуздя: властолюбства, пихи, жадоби, пияцтва, душевної черствості. На жаль, ті безглуздя мають силу, а все розумне, добре, гарне — слабке. Та дорослі не помічають безглуздя, всяким "дурницям" надають великої ваги, а головного — краси природи і людських стосунків, правдивості, товариськості, щирості — не бачать і тому не визнають. Малюк переконує нас, що у житті могли б бути й інші стосунки, коли б люди намагалися "приручати" одне одного, налагоджувати між собою зв'язки, коли б вони сприймали світ не очима, а серцем.
"Добре бачить тільки серце, найголовнішого очам не видно", — вчить нас Маленький принц. Казка викликала у моїй душі цілий спалах почуттів, примусила замислитися над людськими вчинками і вадами. І хоч вона закінчується сумно, але залишає по собі не тільки сум, а й прагнення до прекрасного, світлого, чим наділяє людину дитинство. Цей зірковий світ важливо пронести через все життя. Говорячи словами автора, "треба старанно берегти світильники: порив вітру може погасити їх ...".
Объяснение: