М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
imranio
imranio
06.04.2021 16:24 •  Литература

Напишіть твір - мініатюру на тему: "Яку пораду я можу дати Шарикову".

2. Напишіть лист професору Преображенському.

👇
Ответ:
Makc920
Makc920
06.04.2021

Объяснение:

я не понимаю что тут написано я пытаюсь прочитать

4,7(81 оценок)
Ответ:
alixegp073ii
alixegp073ii
06.04.2021

Останнім часом дуже гостро постає питання про відповідальність кожної людини за результати своєї праці. Праці в найширшому смислі слова. Численні безвідповідальні експерименти над природою призвели до екологічної катастрофи.

Результати непродуманих соціальних експериментів ми постійно відчуваємо на собі. Про один біосоціальний експеримент мова йде в повісті М. Булгакова „Собаче серце”. Суто наукова цікавість професора Преображенського, який пересадив собаці гіпофіз людини, призводить до появи на світ незвичайної істоти — Поліграфа Поліграфовича Шарикова. А масштабний експеримент, здійснений на цей час у країні, несподівано показує, що нове суспільство — це якраз те, що треба таким монстрам, як Шариков!

Шариков, який поєднує в собі минуле бродячої собаки і безпутного п’яниці, народжується з одним почуттям — ненавистю до тих, хто його кривдив. І почуття це якось відразу потрапляє в загальний тон класової ненависті пролетаріату до буржуазії (Шариков читає листування Маркса з Каутським), ненависті бідних до багатих (розподіл квартир силами домового комітету), ненависті неосвічених до інтелігенції. Виходить, що весь новий світ побудований на ненависті до старого. Адже для ненависті багато не треба. Шариков, чиїм першим словом була назва магазину, де його обварили окропом, дуже швидко вчиться пити горілку, поводжується по-хамському з обслугою, перетворює своє неуцтво в зброю проти освіченості. У нього навіть є духовний наставник — голова домкому Швондер.

Шариков підходить Швондеру — у нього низьке соціальне походження і пуста свідомість. І кар’єра Шарикова воістину надзвичайна — від бродячого собаки до уповноваженого по знищенню бродячих котів і собак. Ну, коти ще зрозуміло — пережиток минулого. Але собак за що? І отут виявляється одна з основних рис Шарикова: він зовсім невдячний. Навпаки, він мститься тим, хто знає його минуле. Він знищує подібних до себе, щоб довести свою відмінність від них, самоутвердитися. Бажання піднятися за рахунок інших, а не ціною власних зусиль характерно для представників так званого нового світу. Швондер, який надихає Шарикова на подвиги (наприклад, на завоювання квартири Преображенського ще не розуміє, що наступною жертвою буде він сам.

Коли Шариков був собакою, він викликав співчуття. Зовсім незаслужені образи і нестатки супроводжували його життя. Можливо, вони надають право Шарикову і йому подібним на помсту? Адже щось зробило їх такими озлобленими і жорстокими? Хіба Преображенський, який під час голоду і розрухи жив у п’ятьох кімнатах і щодня обідав шикарно, думає про голодних жебраків і соціальну справедливість?

Але вся біда в тому, що і шарикови не думають про соціальну справедливість. Вони думають тільки про себе. Справедливість у їхньому розумінні — це користуватися тими благами, якими раніше користувалися інші. Про те, щоб створити що-небудь для усіх, мова взагалі не йде. Про це і говорить професор Преображенський: „Розруха — у головах”. Кожний перестає робити справу, а займається тільки боротьбою, уриває шматок. Чому після революції треба ходити в калошах по килимах і красти капелюхи в передніх? Люди самі творять розруху і шариковщину. У новому суспільстві до влади приходять раби, які ні в чому не змінили свою рабську сутність. Тільки замість догідливості і покірності до можновладців у них з’являється та ж холуйська жорстокість до залежних від них людей і таких же, як вони. Владу шарикови одержали раніше культури, освіти, і результати цієї помилки жахливі.

У повісті Булгакова професор Преображенський сам виправляє свою помилку. У житті зробити це набагато складніше. Прекрасний собака Шарик не пам’ятає, що був уповноваженим Шариковим і знищував бродячих собак. Дійсні шарикови такого не забувають. Раз отримавши владу, вони добровільно не віддадуть її. Тому соціальні експерименти, на хвилі яких піднімаються шарикови, небезпечніші за всі інші експерименти. І тому нові Преображенські повинні добре уявляти собі, що саме вийде з їхніх відкриттів, до чого призведе їхня байдужість. У житті за помилки треба платити занадто велику ціну. Адже навіть зворотне перевтілення Шарика не знімає проблему в цілому: як змінити світ, де усі шляхи відкриті шариковим і швондерам.

Объяснение:

4,5(17 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
musya22
musya22
06.04.2021
  "так малька и бегала ежедневно в ту деревню. она ни разу не забывала свою обязанность. между тем со всех сторон наступала весна. снег таял, и речка сначала потемнела, потом разлилась. малька всё бегала по лаве на ту брёвен-то не было. ночью их подняло водой и унесло. всё. связь с тем берегом а как же она подбежала к воде, сунулась туда, сюда. везде одна вода, лав не было. малька ступила в воду и вдруг поплыла. такая маленькая сил у неё было немного, а течение быстрое, и вот её несло по малька стремилась на тот берег. я видел, как она, видимо выбиваясь из сил, с головой окунулась в поставил лодку поперёк течения и подправил её веслом, чтобы поймать и рукой выхватил мальку из ледяной федя причалил к берегу и выпустил дрожащую от холода и ставшую совсем крохотной и оба мы ещё долго дивились малькиной материнской верности." 
4,5(78 оценок)
Ответ:
svetlanko2000
svetlanko2000
06.04.2021
Девушка терпит разные обиды от мачехи-вдовицы. наконец, мачеха принуждает её прыгнуть в колодец, чтобы найти случайно упущенноеверетено . так она оказывается в подземном мире, который одновременно является и миром облаков. здесь ей предстоит пройти испытание на прилежание и доброту, оказывая : вынуть из печи готовый хлеб, потрясти дерево со зрелыми яблоками. в конце концов дорога приводит к госпоже метелице, страшноватой «старой женщине» , у которой «длинные зубы» , но доброе сердце. в новые обязанности девушки теперь входит каждодневное вытряхивание перины госпожи метелицы, чему на всём белом свете идёт снег. по прошествии некоторого времени она начинает тосковать по родному дому и просит хозяйку о том, чтобы уйти. в воротах, ведущих на землю, на трудолюбивую девушку проливается золотой дождь, так что её одежда оказывается облепленной золотом. также метелица возвращает потерянное веретено и девушка возвращается домой, пением петуха: «ку-ка-ре-ку! вот чудеса! наша-то девица в золоте вся! » позавидовав рассказу девушки, ее безобразная и ленивая сводная сестра идёт той же дорогой, отказывая , а её работа у госпожи метелицы никуда не годится. прискучив своей хозяйке, ленивица, мечтая о золотой награде, в воротах получает в награду опрокинутый котёл со смолой, которая пристаёт к ней на всю жизнь.
4,4(81 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ