Поэты и художники представляли греческого Бога СОЛНЦА -- прекрасным внешностью и облаченным в легкое, колеблемое ветром одеяние, со сверкающими глазами, и развевающимися по ветру волосами, прикрытыми либо лучистой короной, либо драгоценным шлемом. Его облик окружен ослепительным светом и сиянием. Он обитает в великолепном дворце в окружении четырех времен года, на престоле из драгоценных камней
У Гомера Эос описывается как "розовоперстная", ежедневно ведущая Гелиоса на небо, оставляя своего возлюбленного Титона еще спящим. На греческих вазах изображается крылатой, часто едущей на колеснице, запряженной четверкой коней (квадрига) . Считалось, что она живёт в Эфиопии и выезжает на небо через серебряные ворота. На ней шафранное одеяние, а в колесницу впряжены жеребцы Ламп и Фаэтон. Окрашивая небо в розовый цвет и посыла свои лучи сначала на Олимп, а затем на землю, чтобы разбудить людей, Заря извещает о приближении Гелиоса. С его появлением становится Эос Гемерой* (Днём) и сопровождает солнце на всём пути, превратившись, наконец, в Гесперу (Вечер) на западном берегу Океана.
Іван Карпенко-Карий — це один з корифеїв українського театру. Він був артистом, режисером, організатором театральної справи. Але найбільшою його заслугою в історії українського театру є драматургічна творчість. Він справді був талановитим драматургом, бо чим ще можна пояснити той факт, що більше ніж через сто років після написання його твори не втрачають своєї актуальності, є близькими і зрозумілими кожному читачеві і глядачеві, а головне — такими ж цікавими, як і століття тому.Вже під час прочитання комедії «Сто тисяч» в мене з’явилося багато міркувань з приводу цієї п’єси, зокрема її головного героя Герасима Калитки.Герасим — це сільський багатій, досить розумний і хазяйновитий. Він зумів розбагатіти в нових соціально-історичних умовах, коли велика кількість поміщиків, навпаки, збанкрутили і були змушені продавати свої маєтки. Калитка вміє вести велике господарство, він дуже працьовитий, енергійний, завзятий, вміє заощаджувати гроші. Але ці його позитивні риси в чималій мірі деформувалися, зазнали деградації, бо вони, як і всі помисли і дії Калитки, спрямовані на збагачення. Його економність переросла в жадність: він краще буде їсти несмачні страви і недобрий хліб, бо такої їжі не можна з’їсти багато. Йому шкода шматка хліба для наймитів, хоча саме вони своєю працею тримають його величезне господарство. Енергійність і завзятість Калитки розкриваються в діях, які підпорядковані його меті. Винахідливість Герасима доводить його до шахрайських махінацій.Його жадоба до збагачення доходить до безглуздя: він не дозволяє запрягти коней, щоб відвезти свою дружину до церкви, що знаходиться за три версти, бо « скотина гроші коштує», бо це «не по-Божому і не по-хазяйськи». Роман, син Калитки, не має ні хвилини спокою, жінка «з діжі не вилазить», наймити спини не розгинають, а Герасиму все мало. Він прагне навіть заробити на своєму кумові — вимагає від того за позичені гроші запродажню на волів. Та що вже тут казати, якщо він прагне збагатитися навіть на власному синові. Знаючи про почуття Романа до наймички Мотрі, він хоче одружити сина на дочці багатія Пузиря, бо в тої велике придане. При цьому Герасим обіцяє дати дозвіл на одруження сина з наймичкою, щоб Мотря більше старалася по господарству.Як на мене, фінал комедії є цілком справедливий. Герасим поплатився за свою жадність, за те, що гроші ставив вище за все інше — за родину, моральні цінності тощо. Він був настільки захоплений прагненням збагачення, що втратив ознаки нормальної людини, розгубив усе позитивне, що в ньому було спочатку.І, можливо, випадок із ста тисячами стане для нього уроком, як і для багатьох інших таких глитаїв.
и облаченным в легкое, колеблемое ветром одеяние, со сверкающими глазами,
и развевающимися по ветру волосами, прикрытыми либо лучистой короной, либо драгоценным шлемом. Его облик окружен ослепительным светом и сиянием. Он обитает в великолепном дворце в окружении четырех времен года, на престоле из драгоценных камней
У Гомера Эос описывается как "розовоперстная", ежедневно ведущая Гелиоса на небо, оставляя своего возлюбленного Титона еще спящим. На греческих вазах изображается крылатой, часто едущей на колеснице, запряженной четверкой коней (квадрига) . Считалось, что она живёт в Эфиопии и выезжает на небо через серебряные ворота. На ней шафранное одеяние, а в колесницу впряжены жеребцы Ламп и Фаэтон. Окрашивая небо в розовый цвет и посыла свои лучи сначала на Олимп, а затем на землю, чтобы разбудить людей, Заря извещает о приближении Гелиоса. С его появлением становится Эос Гемерой* (Днём) и сопровождает солнце на всём пути, превратившись, наконец, в Гесперу (Вечер) на западном берегу Океана.