1.По чистой случайности, во время спектакля Червяков чихает на человека и этим человеком оказывается ни кто иной ,как генерал Бризжалов.
2.Червяков поняв ситуацию начинает извинятся перед генералом, а он в свою очередь прощает его и просит не мешать смотреть театр, но Червяков принимает его слова как обиду, поэтому раз за разом извиняется,снова накручивая себя по этому поводу.
3.Червяков считал все прощения генерала как обиду,он думал, что генерал очень сильно рассержен и на самом деле не простил его.
4.Червяков боялся, что Бризжалов посчитает его действия, как попытку издевательства, из-за чего преследовал генерала день о то дня,но именно преследование и постоянные извинения Бризжалов и считал за издевательство.В конечном итоге генерал выплескивает свой гнев на Червякова за что, он после и умирает.
Объяснение:
ответ:Дивакуваті люди… А кого ми так називаємо? Тих, хто світ бачить по-своєму, проблеми – там, де для інших їх не існує, і зовсім байдужі до власного добробуту.
Алонсо Кіхано – такий чоловік, бо він зачитується лицарськими романами. Ці твори настільки захоплюють його, що він починає жити ними. І це, здавалося б, природно для людини, якій подобається певний жанр чи вид мистецтва… Але це природно доти, доки наш герой живе цими романами, а не живе у цих романах. Тут відбувається зав’язка твору: реальність відсувається для Дон Кіхота на другий план, і він починає жити у світі середньовічного лицарства, вважаючи себе, звісно, одним з його представників.
Головний герой вигадує собі красиве ім’я. Справжньому лицареві цього недостатньо. Необхідний ще зброєносець, яким стає знайомий Дон Кіхота Санчо Панса. Новоспечений лицар дає гучне ім’я навіть своєму коневі: Росінант. Не може лицар і без дами серця, якою стає жінка з сусіднього села з поетичним пишним ім’ям Дульсінея Тобоська (ясна річ, це ім’я також вигадав наш лицар сумного образу). Зброю Дон Кіхот лагодить собі з того, що «завалялось» у домі ще з часів його прадіда. От, здавалося б, і все! Образ славного лицаря вийшов на славу, пере за каламбур. Але ж ні, ще не час зупинятися і милуватися цією картиною: жоден славний лицар не обходився без подвигів, які покриють його ім’я вічною славою. Отже, Дон Кіхот вирушає творити подвиги, показувати свою лицарську мужність та звитягу…
Объяснение: