Приехавший в суд Дубровский почти не обратил на себя внимания, Троекуров же был встречен с подобострастием. Судом было установлено, что Дубровский владеет Кистеневкой незаконно, и имение должно быть передано законному владельцу — Троекурову. Дубровскому же предлагается подать апелляцию, если он не согласен с решением суда. Дубровский поднял голову, глаза его горели, схватив чернильницу, он пустил ею в председателя суда; разбушевавшегося помещика едва уняли сбежавшиеся сторожа. Затем больной Дубровский был отвезен в Кистеневку, “почти уже ему не принадлежащую”. Внезапное сумасшествие Дубровского сильно подействовало на Троекурова, отравив ему торжество победы.
Тема сонета: захоплений опис Сікстинської Мадонни з однойменної картини Рафаеля.
Ідея: справжня краса невіддільна від добра; возвеличення матері-жінки; непереборний вплив мистецтва на душу людини.
Художні засоби: риторичні запитання, емоційні оклики, звертання.
Ліричний герой: захоплена красою людина, яка перебуває під сильним впливом мистецтва. Але герой не просто захоплюється Мадонною, а готовий боронити світлий образ, що видно з перших рядків сонету: “Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник”. Майже гнівно звучить запитання, що тільки підтверджує щирість відчуттів. Герой не розуміє, як можна байдуже дивитися на цю картину, для нього це рівносильно байдужості до мистецтва взагалі.
Дождик
Было очень ярко, светло, жарко от солнца. Все купались, плавали. На небе была только одна тучка. Но через час она выросла до больших размеров и затмила солнце. Пошёл дождик. Как прутья стальные вонзались в землю капли дождя... Через полчаса дождик прекратился.