Олівер Баррет навчається в Гарварді й має в навчальному закладі практично найкращу успішність. Походить він з дуже заможної сім’ї аристократів. Він любить ходити до бібліотеки Редкліффського коледжу, де і знайомиться зі своєю майбутньою дружиною — Дженніфер Кавіллері. Дівчина з простої родини переселенців, навчається в Редкліффському коледжі. Не зважаючи на абсолютно різний соціальний статус, ці двоє молодих людей стають парою.
Коли навчання в коледжі лишилося позаду, закохані приймають рішення взяти шлюб, хоча батько Олівера не дає благословення на такий союз. Він ставить синові ультиматум: якщо він одружиться, то не отримає жодних коштів від нього. Син зробив, як вважав за потрібне.
Весільна церемонія скромна, проте повна тепла, веселощів та кохання. Не маючи ніякого фінансового підґрунтя для майбутнього життя, молодята працюють на різній, зовсім не престижній, роботі.
Дженні влаштовується викладати до приватної школи, але заробітна плата там невисока. Живуть чоловік та жінка в убогій квартирці, яка є їм доступною за коштами. Вони відмовляють собі абсолютно в усьому, проте їхні стосунки стають все міцнішими, а кохання тільки розпалюється.
Після отримання диплома Олівер отримує багато пропозицій щодо працевлаштування, оскільки він один з трьох найкращих студентів навчального закладу. Та кілька за на роботу він відхиляє, оскільки шукає місце, на якому відразу буде отримувати гідну зарплатню, аби забезпечити безбідне життя для Дженні. Він починає працювати в хорошій юридичній конторі в місті Нью-Йорк. Життя налагоджується, любов між чоловіком та жінкою ще більш зміцніла. Вони вже готові до народження дитини та мріють про маленького сина, та Дженні не вдається завагітніти. Вони звертаються до лікарів, аби дізнатися причину цього. Чоловік та жінка проходять обстеження, і Олівера повідомляють, що його дружина має невиліковні форму лейкемії й невдовзі помре.
Олівер послухав пораду медиків та робив вигляд, що нічого не сталося, не повідомляючи Дженні про її стан, проте скоро її самопочуття погіршилося і їй все розповіли. Часу лишилося зовсім мало…
Для полегшення стану хворої дружини Олівер просить грошей у батька, з яким багато часу не спілкувався. Проте він не каже правду про те, на які цілі взяв кошти. Вже перебуваючи на лікарняному ліжку, жінка обговорює зі своїм батьком процедуру поховання. Потім залишається наодинці з чоловіком та звертається до нього з проханням налагодити стосунки з батьком, а ще бути з нею до останньої миті та не винуватити себе в тому, що має статися і неодмінно станеться…
Коли батько Олівера зрозумів для чого його син брав у нього гроші, то відразу вирушив у Нью-Йорк. Він приїхав відразу після смерті Дженні. В лікарняних стінах батько та син помирилися.
Последний дюйм. Джеймс Олдри
Хорошо, если, налетав за двадцать лет не одну тысячу миль, ты и к сорока годам все еще испытываешь удовольствие от полета; хорошо, если еще можешь радоваться тому, как артистически точно посадил машину: чуть-чуть отожмешь ручку, поднимешь легкое облачко пыли и плавно отвоюешь последний дюйм над землей. Особенно когда приземляешься на снег: плотный снег очень удобен для посадки, и хорошо сесть на снег так же приятно, как прогуляться босиком по пушистому ковру в гостинице.
Объяснение:
ну так как то
Более общая тема, связанная с раскрытием идейного содержания произведения, — «Конфликт «отцов» и «детей». Нужно иметь в виду, что понятия «отцы» и «дети» — условные. Под «отцами» или «старшим поколением», подразумевали выразителей реакционных общественных взглядов, а «детьми», или «младшим поколением», называли сторонников новых, революционно-демократических идей. В борьбе этих двух поколений и заключается конфликт романа. Поскольку тема этого, сочинения шире перечисленных, в план следует включить только те вопросы, которые характеризуют сущность столкновения двух политических лагерей. Например:
I. Вступление. Конфликт «отцов» и «детей» — борьба двух общественных классов.
II. Главная часть. Сущность борьбы между «отцами» и «детьми».
1. Непримиримость классовых интересов дворянства и народа. Защита революционными демократами интересов народа.
2. Застой и консерватизм либерального дворянства. Стремление революционных демократов к преобразованию общественного строя.
3. Идеалистические взгляды «отцов» на природу, науку и искусство. Материализм революционных демократов.
4. Паразитизм дворянства. Трудовая жизнь разночинцев.
5. Мягкотелость, общественная пассивность дворянства. Нравственная сила, жизненная активность, энергия революционных демократов.
6. Отношение автора к «отцам» и «детям».
III. Заключение. Историческая обреченность дворянства.