Лев Николаевич Толстой — художник большого и мощного таланта, философ, рассуждающий о смысле жизни, предназначении человека, непреходящих ценностях земного бытия. Все это в полной мере отразилось в его крупнейшем и прекраснейшем творении «Война и мир».
На протяжении романа автор много размышляет об интересующих его темах. В наше быстротекущее время почти невозможно заставить себя прочесть неторопливо его колоссальное произведение, но как это необходимо именно нам, молодым, чтобы проникнуться «русским духом», патриотизмом, истинной народностью, а не той наносной суетой, которая так активно насаждается в последнее время различными источниками.
Философию Толстого понять сложно, но необходимо. И эпилог романа «Война и мир» приоткрывает дверь в тайную кладовую автора. Можно соглашаться или не соглашаться с писателем, творившим в середине XIX века, нам — читателям XXI. Но истинный художник, он предвидел изменения, грядущие во времени, и гениально сказал об этом. «Как солнце и каждый атом эфира есть шар, законченный в самом себе и вместе с тем только атом недоступного человеку по огромности целого,— так и каждая личность носит в самом себе свои цели и между тем носит их для того, чтобы служить недоступным человеку целям общим...
Человеку доступно только наблюдение над соответственностью жизни пчелы с другими явлениями жизни. То же с целями исторических лиц и народов». Разворачивая огромное полотно исторических событий 1805-1820, Толстой поначалу неспешно ведет рассказ, включая в повествование огромные и бесчисленное количество героев. Главным историческим событием, 1812 годом, это неспешное повествованием заканчивается, и в эпилоге автор конкретно рассказывает о дальнейших судьбах своих любимых героев: Безуховых и Ростовых. Жизнь не останавливается, что бы ни происходило, и герои подчиняются течению времени, а не наоборот. Жизнь намного мудрее, чем все рассуждения философов о ней.
Объяснение:
Відповідь:
Ця розповідь Платонова про людину, яка володіє великим даром - даром любові. Він все життя, дуже дбайливо ставиться до всього живого.
Все життя Юшка терпить побої, приниження і знущання, але він не проявляє злості до своїх кривдників і навіть сприймає таке ставлення, як любов до себе.
Юшка виростив і вивчив в Москві сироту Дашу, хоча йому і доводилося на всьому заощаджувати. Ставши лікарем, Даша приїхала до юшке, щоб вилікувати його від сухот, але було вже пізно і Юшка помирає.
Я вважаю, що в цьому оповіданні автор прагнув показати значимість добра і любові між людьми.
Ця розповідь вчить любити людей і здійснювати для них добрі вчинки. І бажано, за життя. Тому, що людина, на жаль, не вічний.
Объяснение:
Символи Сонця і Води
Для української вишивки характерно часте використання орнаментів, які символізують Сонце і Воду – дві основні стихії, які створили і підтримують життя на Землі. Тому їх сприймають як батьківську і материнську енергії – сонячну і водну. Восьмикутний квітка або розетка позначає Сонце, а малюнок у вигляді згорнутого вужа – Воду.
Символ Матері
Основним символом будь-якої вишивки рушника можна назвати Материнським символом. Він виглядає як восьмикутна квітка чи зірка, навколо якої символічно зображена квіткова гірлянда. Гірлянда прославляє Мати, її основну роль у продовженні та збереженні сім’ї та роду.
Символіка листя хмелю
На рушниках, вишитих в центральній частині України та на Поділлі, часто можна побачити орнаменти із зображенням листя хмелю. Така символіка вважається молодіжною. Вона позначає любов, молодий запал і активний розвиток. Елементи орнаменту, який зображує хміль, нагадують символ Води та Грона винограду, так як значення символ хмелю несе в собі і частину їх значення. Його прийнято вважати весільним символом, що відображує течію життя і молоду сім’ю.
Символіка троянди (ружі)
Ружу завжди любили в Україні, вважали її квіткою Сонця, а її червоний колір нагадував колір крові – символу життя. Орнаменти, що включають квіти і листя троянди, являють собою, в основному, замкнуту смугу у вигляді вінка, що не має початку і кінця, що позначає нескінченність життя з постійним відродженням. Якщо вінок з троянд зображувався символічно, у вигляді геометричного візерунка, то троянди могли зображати зірки, зібрані в нескінченному небесному просторі.
Калина – символ роду
Калина – оберіг української родини. Це красиве деревце з цілющими квітами і плодами висаджувалось в кожному українському обійсті. Вважається, що її назва походить від старослов’янського слова «коло» – так називали слов’яни Сонце. Соковиті червоні ягоди калини, зібрані в багаті важкі грона, є символом здорового і безсмертного роду. Українки щедро розшивали весільні рушники, жіночі і чоловічі вишиванки чудесними яскравими червоними кетягами калини.
Калина – символ роду
Калина – оберіг української родини. Це красиве деревце з цілющими квітами і плодами висаджувалось в кожному українському обійсті. Вважається, що її назва походить від старослов’янського слова «коло» – так називали слов’яни Сонце. Соковиті червоні ягоди калини, зібрані в багаті важкі грона, є символом здорового і безсмертного роду. Українки щедро розшивали весільні рушники, жіночі і чоловічі вишиванки чудесними яскравими червоними кетягами калини.