Світ О. Генрі розмаїтий і багатий. Його геро люди: художники, продавщиці, дрібні службовці. У них часто немає грошей, вони живуть у бідних кварталах, але все одно приваблюють і цікавлять читачів. Чому ось уже скільки років тори письменника не втрачають своєї популярності? Спробуємо розгадати секрет О. Генрі на прикладі декількох його новел.
Молоді художниці Сью та Джонсі, які оселилися в невеликому кварталі Гриніч-Вілідж, зіткнулися з певними труднощами. Дівчата жили бідно, а восени Джонсі раптово захворіла на пневмонію. Невідомо, чим би закінчилася історія хвороби Джонсі, якби не старий Берман, котрий намалював на стіні листок плюща. Зрозумівши безвихідь становища Джонсі, він вирішив врятувати бідну дівчину, пожертвувавши своїм власним життям.
Мабуть, кожний, хто прочитав новелу О. Генрі, зрозумів, що таке справжнє співчуття й милосердя, що треба бути уважнішими до тих, хто поруч, вчитися «бачити» серцем.
Герої іншої новели О. Генрі «Дари волхвів» Джим і Делла пожертвували один заради одного тим найдорожчим, що в них було. Як відомо, волхви принесли дари немовляті Ісусу Христу від щирого серця. Делла відрізала і продала волосся, щоб купити ланцюжок для годинника Джима, а Джим продав батьківський годинник, щоб купити гребінці для розкішного волосся Делли. Вони це зробили в ім'я любові. Молоді люди чисті душею, як діти. Саме так автор називає їх, захоплюючись їхнім вчинком. Джим і Делла мудрі серцем. Тому вони і є волхвами
Подробнее - на -
Объяснение:
ответ:
дедушка -
главный герой поэмы николая некрасова «дедушка», дедушка саши, старый декабрист. современники угадывали в нем образ волконского. это статный, мудрый мужчина, «заповедное слово» как наследство подрастающему поколению. саша впервые увидел дедушку на портрете в мундире генерала. однако ни отец, ни мать не захотели рассказывать ему печальную жизни деда. вскоре таинственный дедушка приехал к ним в гости, и они с сашей быстро подружились.
саша-
маленький мальчик, внук дедушки. всегда хотел увидеть своего деда, портрет которого висел в доме. потом дед объявился, и он стал проводить много время с ним. саша всё спрашивал деда о том, где он пропадал столько времени, но тот ему говорил, что расскажет, когда он вырастет. в конце произведения мальчику уже 10 лет и дед собирается рассказать ему всю правду о себе.
папа-
отец саши и сын дедушки. скрывал от своего маленького сына, где находится его отец. обещал всё рассказать, когда тот вырастет.
мать саши, эпизодический персонаж произведения.
Что касаемо Чичикова, так тут все очевидно. Он, в сущности, не делал ничего ЗАПРЕЩЕННОГО, хотя и хорошими его поступки тоже не назовешь. Он получал прибыль не крадя в прямом смысле этого слова, а пользуясь несовершенством законодательства, т.е. крал не у бедныых, а у Государства. В России красть у Государства всегда считалось не совсем преступлением, особенно не в открытую, а пользуясь лазейками в законодательстве.
Вот с Плюшкиным сложнее - его положительность вызывает у меня некоторые сомнения, как и все Гоголевские персонажи... Единственно, что положительного можно о нем сказать, то , что он был достаточно радушным хозяином и , в некотором смысле, незлобным помещиком, т.е. не сильно обижал зависимых крестьян, но считать его образ положительным - расстроить Гоголя, вряд ли он хотел вывести Плюшкина положительным героем.