1 У Тухольщині.
2 Весна 1241 року.
3 Тухольський боярин Тугар Вовк.
4иЛови на грубого звіра.
5 Тугарова донька Мирослава.
6 День ловів на ведмедів.
7 Молодий провідник Максим Беркут.
8 Поява ведмедя.
9 Повержений звір.
10 Другий величезний ведмідь.
11 Смерть боярина.
12Нещаслива перемога над другим ведмедем.
13иНапад ведмедиці на Мирославу.
14Порятунок дівчини Максимом Беркутом.
II розділ
Стародавнє село Тухля.
Ловецьке товариство під проводом Максима Беркута.
Нехіть Тугара Вовка до тухольської громадської ради.
Легенда про кам’яного тухольського Сторожа.
Прохання руки Мирослави у її батька.
Згода дівчини.
III розділ
Місце копних зборів тухольців.
Захар Беркут — найстарший у зборі.
Історія життя Захара.
Взаємовідносини Тугара Вовка з тухольською громадськістю.
Нездійсненне через вбивство свідчення Митька Вояка проти Тугара Вовка.
Невтішні вістки від післанців сторонських громад.
IV розділ
Страшенна монгольська орда зі степової Азії.
Розмова Мирослави з батьком.
Поява на горизонті монгольських загарбників.
Приєднання Тугара Вовка з донькою до монгольського табору.
Готовність боярина-зрадника осадити вхід до Тухлі.
V розділ
Максим перед будинком Тугара Вовка.
Перехід боярських дружинників на сторону Максима Беркута.
Напад монгольського війська на чолі з Тугарем Вовком.
Кривавий бій.
Максим у полоні Тугара Вовка.
VI розділ
Дивний сон Захара Беркута.
Бажання громади помститися ворогові.
Поява серед громади доньки Тугара Вовка.
Максимів план перемоги над ворогом вустами Мирослави.
Падіння на голови монголів каміння.
Тухля у вогні.
Спроба Тугара Вовка обміняти Максима на вільний прохід монголів через гори.
VII розділ
Дивний стук сокир у лісі.
Захар Беркут — один з останніх прихильників старої віри.
Розмова Тугара Вовка зі старцями про обмін Максима.
Відмова Захара Беркута від обміну.
Обвалення каменя-Сторожа.
VIII розділ
Несподівана пропозиція Максима вивести монголів з пастки.
Пошук виходу в городі Захара Беркута.
Нестримний потік води.
Наказ монголам збирати каміння на купи.
Масова загибель ворога у воді.
IX розділ
Повна поразка монголів.
Остання безуспішна спроба Тугара Вовка обмінятися на Максима.
Передсмертне благословення Захаром Беркутом Максима та Мирослави.
Остання промова старого до громади.
В 1582 (году), 5 марта, послал Ермак в низовья Иртыша в Демьянские и Назымские крепости и в волости пятидесятника Богдана Брязгу с пятьюдесятью человеками – все Назымские волости завоевать, и привести к присяге, и собрать ясака… И по вешней воде снарядили для себя легкие струги и поплыли вниз, с подданных собирая ясак. А мая в 20 день доплыли до князька Самары, и здесь собрались 8 князьков, желая одолеть (казаков) силой. Богдан же с соратниками, молясь Богу, в воскресный день проплыли протокой к самому Самару и застали большинство остяков спящими в карауле крепко без страха. Когда же по тем караульным выстрелили из ружья и убили князька Самару, а также близких его, то остальные из собравшихся бросились врассыпную по своим юртам. А жителей осталось очень немного, и принесли ясак с покорностью и присягнули на верность. Богдан же пожил неделю, поставил знаменитого князя Алачея старшим.
…А какие бои и были по дороге, то те все описать трудно подробно: воинов убитых нет, а раненых – каждый по многу раз. Довольными вернулись 29 мая с ясаком. А когда ехали мимо завоеванных крепостей, то осматривали (их). Многие (остяки) решили жить в них постоянно, полностью покорившись, встречая и провожая казаков даже с провожатыми – честь по чести. А если приносили ясак, то приносившие все были в парадной одежде – в цветном платье, отдавая должное славе и чести царского величества.
И, приехав к Ермаку со сборщиками (ясака) во здравии и с честью, с радостью все восславили Бога.
Классицизм в качестве идеального эстетического эталона избирал:
ответ: б) античность