Семья Ростовых
Одна из самых образцовых семей общества, представленная Толстым в романе, это семья Ростовых. Истоки семьи – любовь, взаимопонимание, чувственная поддержка, гармония человеческих отношений. Граф и графиня Ростовы, сыновья Николай и Петр, дочери Наталья, Вера и племянница Соня. Все члены этой семьи образуют некий круг живого участия в судьбах друг друга. Неким исключением можно считать старшую сестру Веру, она держала себя несколько холоднее. «…красивая Вера презрительно улыбнулась…», – описывает Толстой ее манеру вести себя в обществе, сама она говорила, что ее воспитывали по-другому и гордилась тем, что не имеет отношения «ко всяким там нежностям».
Наташа с детства была взбалмошной девочкой. Детская влюбленность в Бориса Друбецкого, обожание Пьера Безухова, увлеченность Анатолем Курагиным, любовь к Андрею Болконскому – поистине искренние чувства, абсолютно лишенные корысти.
Проявление настоящего патриотизма семьи Ростовых подтверждает и раскрывает важность «мысли семейной» в «Войне и мире». Николай Ростов видел себя только военным и записался в гусары, чтобы пойти защищать русскую армию. Наташа отдала подводы для раненых, бросив все нажитое имущество. Графиня и граф предоставили свой дом для укрытия раненых от французов. Петя Ростов идет на войну совсем мальчиком и погибает за родину.
Семья Болконских
В семье Болконских все несколько иначе, чем у Ростовых. Толстой не говорит, что здесь не было любви. Она была, но проявление ее не носило такого нежного чувства. Старый князь Николай Болконский считал: «Есть только два источника людских пороков: праздность и суеверие, и что есть только две добродетели: деятельность и ум». Все в их семействе подчинялось строгому порядку – «порядок в его образе жизни был доведен до последней степени точности». Он сам занимался обучением своей дочери, изучал с ней математику и другие науки.
Молодой Болконский любил отца и уважал его мнение, он обходился с ним достойно княжеского сына. Уходя на войну, он попросил отца оставить на воспитание своего будущего сына, так как знал, что отец сделает все по чести и справедливости.
Княжна Марья, сестра Андрея Болконского, слушалась старого князя во всем. Она с любовью принимала все строгости отца и заботилась о нем с усердием. На вопрос Андрея: «Трудно тебе с ним?» Марья отвечала: «Разве возможно судить об отце?.. Я так довольна и счастлива с ним!»
Все отношения в семье Болконских были ровными и спокойными, каждый занимался своим делом и знал свое место. Истинный патриотизм проявил князь Андрей, отдав собственную жизнь за победу русской армии. Старый князь до последнего дня вел записки для государя, следил за ходом войны и верил в силу России. Княжна Марья не отреклась от веры, молилась за брата и людям всем своим существованием.
Семья Курагиных
Эта семейство представлено Толстым в противоположность двум предыдущим. Князь Василий Курагин жил только для выгоды. Он знал, с кем дружить, кого приглашать в гости, за кого посватать детей, чтобы выгодно устроиться в жизни. На замечание Анны Павлолвны Шерер о его семействе говорит: «Что делать! Лафатер сказал бы, что у меня нет шишки родительской любви».
Светская красавица Элен дурна душою, «блудный сын» Анатоль ведет праздный образ жизни, в кутежах и забавах, старшего, Ипполита, отец называет «дураком». Эта семья не любить, сопереживать, заботиться даже друг о друге. Князь Василий признается: «Мои дети – обуза моего существования». Идеал их жизни – пошлость, разврат, при обман любящих их людей. Элен разрушает жизни Пьера Безухова, Анатоль вмешивается в отношения Наташи и Андрея.
О патриотизме здесь даже речи не идет. Сам князь Василий постоянно судачит в свете то о Кутузове, то о Багратионе, то об императоре Александре, то о Наполеоне, не имея постоянного мнения и подстраиваясь под обстоятельства.
Новые семьи в романе
В конце романа «Война и мир» Л.Н.Толстой складывает ситуацию смешения семей Болконских, Ростовых и Безухова. Новые крепкие, любящие семьи связывают Наташу Ростову и Пьера, Николая Ростова и Марью Болконскую. «Как в каждой настоящей семье, в лысогорском доме жило вместе несколько совершенно различных миров, которые, каждый удерживая свою особенность и делая уступки один другому, сливались в одно гармоничное целое», – говорит автор. Свадьба Наташи и Пьера состоялась в год смерти графа Ростова – старая семья разрушилась, новая образовалась. А для Николая жениться на Марье было как всей семьи Ростовых, так и его самого. Марья со всей своей верой и любовью хранила семейный душевный покой и обеспечивала гармонию.
Вывод
После написания сочинения на тему «Мысль семейная в романе «Война и мир»» я убедился, что семья – это мир, любовь, понимание. И гармония семейных отношений может прийти только в уважении друг к другу.
Джульєтта Капулетті – головна героїня трагедії У. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», юна дівчина з наївністю дитини, яка змінилася в ім’я любові. Джульєтта належить до сімейства Капулетті, яке з давніх пір ворогує з родиною Монтеккі. Вона з’являється на початку твору і постає безтурботною дівчинкою, оточеною турботою батьків, та під захистом двоюрідного брата Тибальта і улюбленою своєю годувальницею. Та відноситься до Джульєтти, як до власної дочки і готова заради неї на все. Знатний рід Капулетті у Вероні добре знають і шанують. На момент подій, що відбуваються Джульєтті майже чотирнадцять років. Про заміжжя вона поки не замислюється, так само як і про кохання. Вона завжди покірна волі батька і матері, але все змінюється, коли вона зустрічає Ромео Монтеккі. У душі дівчини пробуджується невідоме раніше почуття, разом з яким оживає і розум. Вона не замислюється про те, до якої родини належить її коханий, що він спадкоємець їх смертельного ворога. Для неї він просто людина, яку вона полюбила всім серцем. dovidka.biz.ua У ході трагедії образ Джульєтти поступово змінюється від наївної дівчини-дитини до зрілої закоханої жінки. Саме вона виступає ініціатором таємного шлюбу з Ромео, як доказу любові. Адже тільки так вони зможуть бути разом. Незабаром в смертельній сутичці з Ромео гине Тибальт, за що батьки Джульєтти вирішують помститися, а також видати дочку заміж за Паріса. У відчаї героїня вирішує покінчити життя самогубством, прийнявши отруту. Однак монах Лоренцо рекомендує їй випити інше зілля, яке занурює в сон, схожий на смерть, на три дні. Коли до її гробниці прибуде Ромео, вони зможуть разом тікати з міста. Проте доля жорстока до цих двох закоханих. Дізнавшись про смерть коханої, Ромео повертається з Мантуї. У склепі Капулетті він випиває смертельну отруту, щоб спочивати поряд з Джульєттою. Прокинувшись, дівчина бачить мертве тіло коханого і заколює себе кинджалом. Над тілами загиблих дітей сім’ї Монтеккі і Капулетті укладають мир, таким чином, поклавши край кривавій ворожнечі.
Объяснение:
Ромео Монтеккі – головний герой трагедії У. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», романтичний, закоханий юнак, представник знатного сімейства у Вероні. Сім’я Монтеккі тривалий час ворогує з іншого шанованою в місті родиною – Капулетті. Ромео і Джульєтта стають жертвами цієї багаторічної ворожнечі. Герой постає перед читачем в самому початку твору наївним юнаком, який гуляє весь час з друзями та закоханий в якусь безглузду красуню по імені Розалінда. Друзі помічають, що це надумана любов і часто йому про це говорять. Він сам собі придумав образ, підніс у своїх очах, а діставши свій предмет поклоніння, бажає вирости в очах друзів і в своїх власних. Такий Ромео до зустрічі з чотирнадцятирічною Джульєттою Капулетті – дочкою заклятого ворога його сім’ї. Любов до Джульєтти зовсім інша. Це не пусте захоплення, а справжнє почуття, яке перетворило його з легковажного молодика в дорослу, серйозну людину. Ця любов повністю перетворює його світовідчуття і підносить над дійсністю. Від природи Ромео наділений чуйним серцем. Намагаючись проникнути на свято до Капулетті, він заздалегідь передчуває якусь приховану біду. dovidka.biz.ua Як він не намагався боротися з долею, а почуття взяли гору. Вбиваючи в смертельній сутичці Тибальта, він розуміє, що губить не тільки його, а й себе. Також, в цій бійці гине кращий друг Ромео – Меркуціо. Коли його починають розшукувати у Вероні, щоб помститися, він їде до Мантуї, але почувши про те, що Джульєтта випила отруту, раптово повертається. Він вирішує також прийняти отруту, щоб спочивати поруч з коханою. Збожеволівши від горя, він перед смертю вбиває ні в чому неповинного Паріса, якого обіцяли в женихи Джульєтті. Автор барвисто малює трагічний шлях життя цього героя. Незважаючи ні на що, симпатії читачів на його боці. Однак з твору стає ясно, наскільки згубними бувають пристрасті і як вони можуть взяти верх навіть над такою світлою душею, як Ромео. Також окрім характеристики Ромео,ви можете прочитати характеристики Джульєтти, Меркуціо, Годувальниці та Тибальта.
главная мысль маугли человек должен любить все живое и оставаться человеком.автор показывает через животных что они также как люди быть справедливыми и мудрыми на подлость а также предательство