ОбъяснУчитель музики, вчитель танців, два співака, співачка, два скрипаля, чотири танцівника.
Учителі музики та танців за співаків і танцюристів до кімнати, щоб зачекати на господаря поки той ще спить. Учитель музики вихваляється перед учителем танців, що його учень написав серенаду для пана Журдена, але не дає її подивитися. Потім вони починають обговорювати вдачу свого пана. Учитель музики підмітив, що їм дуже пощастило, що господар дому не розбирається в мистецтві і платить їм за будь-який витвір, а учитель танців зізнався, що небайдужий до слави, і йому не подобається виставляти свої твори на варварський осуд бовдура, бо для нього головне визнання серед розуміючої публіки. Учитель музики погодився з його словами, але все ж наполягав на тому, що гроші важливіші, натомість учитель танців все ж таки хотів розвинути у пана смак до вічного, бо ж пан Журден прославляв їх творчість серед знатних
Две судьбы,два героя,но какие они разные.Два русских офицера служат на Кавказе,выполняя свой долг перед Отчизной.Попав в плен к татарам,один стремится на свободу,а второй смиренно ждёт своей участи.Так почему такие разные судьбы у двух дворян-офицеров. Жилин Иван -русский офицер,из небогатой дворянской семьи.Небольшого роста ,но складный и удалой молодой барин.Служит на Кавказе деньгами старенькой матери.Не женат,мать нашла ему подходящую невесту и ждёт дома.Собираясь навестить мать,Жилин берёт отпуск ,но по дороге домой попадает в плен.Здесь проявляются его моральные качества:непокорный,с сильным характером,он не теряет надежд ,оптимист и верит в себя.Осторожен,но упорен в своих стремлениях,пытается действовать в любых обстоятельствах.Сильный и смелый,он не может смириться с положением пленника ждать не от кого,рассчитывая только на себя,Жилин на себе готов нести товарища,не бросив его на растерзание врагам.Умный и прямолинейный,Жилин умеет ладить с людьми,его уважают даже враги,за его характер,"золотые руки" и его чувство достоинства,которое он не теряет даже в плену.Благодаря смекалке,ловкости ему удалось сбежать,а мужество,отвага и тяга к жизни ему успешно добраться "до своих". Костылин -из состоятельной дворянской семьи,русский офицер и служит на Кавказе.Высокого роста,неуклюжий "неженка",толстый и слабый.Пессимист по-натуре,Костылин не пытается ничего изменить,попав в плен.Он ждёт,когда за него заплатит выкуп его семья,спит и жалуется на жизнь.Слабохарактерный барин,трусливый и не умеющий ничего делать.Здоровье слабое,а дух ещё слабее.Легко может бросить товарища в беде,так он и поступил с Жилиным.Оставшись в плену,Костылин получил свободу,его выкупили через месяц,но чуть живого. Тяга к свободе,жажда жизни Жилина от смерти,за него некому внести выкуп и его ждёт смерть.Он видит в жизни хорошее людям, и за это его уважают даже враги,а в маленькой девочке Дине он находит друга,который ему бежать.Честь и достоинство Жилину оставаться офицером в любой ситуации,даже в плену.Судьба Жилина-это судьба защитника Родины,для него честь и совесть-не пустые слова,чего нельзя сказать о Костылине.Бросив товарища в беде,струсив перед врагом,он выбирает себе судьбу пленника,безвольного и опустошённого.Пленник своей совести,Костылин никогда не сможет с гордостью говорить о защите Родины.Неженкам не место среди офицеров,деньги лишь его жизнь,а не честь и достоинство.Такие разные судьбы у двух товарищей,которые вместе служили на Кавказе.
ОбъяснУчитель музики, вчитель танців, два співака, співачка, два скрипаля, чотири танцівника.
Учителі музики та танців за співаків і танцюристів до кімнати, щоб зачекати на господаря поки той ще спить. Учитель музики вихваляється перед учителем танців, що його учень написав серенаду для пана Журдена, але не дає її подивитися. Потім вони починають обговорювати вдачу свого пана. Учитель музики підмітив, що їм дуже пощастило, що господар дому не розбирається в мистецтві і платить їм за будь-який витвір, а учитель танців зізнався, що небайдужий до слави, і йому не подобається виставляти свої твори на варварський осуд бовдура, бо для нього головне визнання серед розуміючої публіки. Учитель музики погодився з його словами, але все ж наполягав на тому, що гроші важливіші, натомість учитель танців все ж таки хотів розвинути у пана смак до вічного, бо ж пан Журден прославляв їх творчість серед знатних