Символізм (з грец. симболон —ознака, прикмета, символ) — літературно-мистецький напрям кінця ХІХ — початку XX ст., основоположники якого, базуючись на ідеалістичній філософії Шопенгауера, «теорії несвідомого» Едуарда Гартмана і поглядах Фрідріха Ніцше, проголосили основою мистецької творчості символ — таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можливо розкрити, збагнути й відобразити тільки за до мистецтва, зокрема музики й поезії.
Символізм виник у Франції у 1880-их, як реакція проти міщанства і позитивізму, зокрема проти поезії «Парнасців», натуралістичного роману й реалістичного театру. Основоположниками його були Поль Верлен і Стефан Малларме та їхні тодішні чи й пізніші учні поети і есеїсти Анрі де Реньє, Сюллі-Прюдом, Поль Клодель, Поль Валері, Андре Жид, Сен-Поль Ру та ін. Своїм предтечею вони вважали Шарля Бодлера. Термін символізм вжив найперше і виклав програмово його позиції Жан Мореас. Згодом символізм поширився в інших країнах і став першою маніфестацією модернізму у світовій літературі й живописі.
Задание: Написать план "Сказки о царе Салтане, о сыне его славном и могучем богатыре князе Гвидоне Салтановиче и о прекрасной царевне-лебедь".
План 1. Женитьба царя Салтана и рождение сына. 2. Коварный план ткачихи с поварихой и сватьей бабой Бабарихой. 3. Скитание по морю и чудесное 4. Встреча с лебедь-птицей. 5. Гвидон становится правителем города на чудо-острове. 6. Корабельщики в гостях у князя. 7. Князь Гвидон превращается в комара и посещает Салтана. 8. Белка с золотыми орешками. 9. Корабельщики вновь в гостях у Гвидона и его перевоплощение в муху. 10. Тридцать три богатыря и дядька Черномор. 11. Корабельщики посещают чудо-остров Гвидона, который улетает следом за ними, став шмелём. 12. Женитьба Гвидона на царевне-лебедь. 13. Царь Салтан в гостях у сына на чудном острове.
• Крылов любил книги, он 30 лет проработал в Публичной библиотеке, собирал книги, в том числе редкие издания, составлял библиографические указатели и выступил как составитель славяно-русского словаря.
• Крылов был страстным путешественником, почти десять лет своей жизни он отдал изучению быта и культуры Родины, побывав в разных её частях. Это давало ему и творческое вдохновение, хотя множество его произведений жестко критиковали и запрещали печатать, он ни на минуту не оставлял процесса написания произведений.
• Родился и рос будущей русский баснописец в очень бедной семье, поэтому на достойное образование у родителей Крылова денег не хватало, но несмотря на это, мальчик с детства любил читать, и как он сам позднее вспоминал главным его багажом и учителем был отцовский чемодан книг.
• Крылов официально не был женат, но по слухам у него была дочь по имени Саша, которая родила ему кухарка, работающая в его доме.
Символізм (з грец. симболон —ознака, прикмета, символ) — літературно-мистецький напрям кінця ХІХ — початку XX ст., основоположники якого, базуючись на ідеалістичній філософії Шопенгауера, «теорії несвідомого» Едуарда Гартмана і поглядах Фрідріха Ніцше, проголосили основою мистецької творчості символ — таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можливо розкрити, збагнути й відобразити тільки за до мистецтва, зокрема музики й поезії.
Символізм виник у Франції у 1880-их, як реакція проти міщанства і позитивізму, зокрема проти поезії «Парнасців», натуралістичного роману й реалістичного театру. Основоположниками його були Поль Верлен і Стефан Малларме та їхні тодішні чи й пізніші учні поети і есеїсти Анрі де Реньє, Сюллі-Прюдом, Поль Клодель, Поль Валері, Андре Жид, Сен-Поль Ру та ін. Своїм предтечею вони вважали Шарля Бодлера. Термін символізм вжив найперше і виклав програмово його позиції Жан Мореас. Згодом символізм поширився в інших країнах і став першою маніфестацією модернізму у світовій літературі й живописі.