Князь Ігор у "Слові..." зображений хороброю та благородною людиною. Для нього характерні сувора, спокійна відвага та рішучість. Він нехтує "знаменнями" так само, як будь-якою небезпекою взагалі. Головні рушії його поведінки — честі, і слава.
Князь Ігор має усі риси ідеалізованого, справжнього оборонця рідної землі —— вірність, відданість Батьківщині, стійкість, хоробрість, енергійність, мужність тощо. Відступити перед небезпекою йому здавалося ганебним. Коли вислані вперед розвідники сповіщають йому про несприятливість становища для руського війська, Ігор каже: "Якщо так вернутися, не бившись, сором буде нам гірше смерті".
Але попри все на нього чекає поразка. "Краще ж би порубаним бути, ніж полоненим бути" — говорить він, та саме це йому і судилося — із золотого сідла він "пересів у сідло кощійове" (рабське). "А Ігорового хороброго полку не воскресити" з болем повідомляє автор.
СРАВНЕНИЯ 1) …первый трескучий гром чисто и смело прокатился над миром. Будто раскатилась каменка нездешней, какой-то сказочно богатырской бани. 2) Золотые столбы испарений поднимаются в лесных прогалинах, словно добрые призраки 3) Маленькие, в детский ноготок, листья 4) Все умирает, засыпает, будто в похмельном сне ЭПИТЕТЫ 1) трескучий гром 2) безжалостное счастье 3) Золотые столбы 4) радостно - страшная ночь 5) Яростно-багровое солнце 6) не слоистое, а тугое, плотное 7) всесветное 8) несметном
МЕТАФОРЫ
1) Весь мир и вся Вселенная встают на дыбы 2) Жизнь и земля со всей природой выходят из своих берегов 3) топят душу ОЛИЦЕТВОРЕНИЕ 1) гром прокатился над миром. 2) раскатилась каменка 3) тишина томится 4) Дождь 5) Земля продолжает сопеть и попискивать 6) Золотые столбы испарений поднимаются в лесных прогалинах, словно добрые призраки 7) Ленивеют и толстеют в небе облака 8)Молния сиганула 9) Ушла…поверженная апрелем зима
Князь Ігор має усі риси ідеалізованого, справжнього оборонця рідної землі —— вірність, відданість Батьківщині, стійкість, хоробрість, енергійність, мужність тощо. Відступити перед небезпекою йому здавалося ганебним. Коли вислані вперед розвідники сповіщають йому про несприятливість становища для руського війська, Ігор каже: "Якщо так вернутися, не бившись, сором буде нам гірше смерті".
Але попри все на нього чекає поразка. "Краще ж би порубаним бути, ніж полоненим бути" — говорить він, та саме це йому і судилося — із золотого сідла він "пересів у сідло кощійове" (рабське). "А Ігорового хороброго полку не воскресити" з болем повідомляє автор.