“Вересовий трунок” відгук
Мені балада “Вересовий трунок” дуже сподобалася. Балада відображає сміливість, мужність і відвагу людей різного віку. Балада про те, що потрібно зберігати таємницю і не видавати, тим більше ворогові, навіть ціною власного життя. «Вересовий мед» – балада про мужніх і волелюбних людей. Колись давно в Шотландії жив легендарний народ пікти. Вони вміли варити вересковий мед. Проте мирна робота пиктів була перервана: король шотландський пішов на них війною, знищивши майже всіх. Прийшло літо, знову зачервонів верес, але чудовий мед ніхто не варив, так як разом з пиктами загинула і таємниця виготовлення цього напою. І ось одного разу їхав шотландський король по Вересовій землі похмурий і незадоволений. І раптом королівський васал в щілині між каменем знайшов двох пивоварів. Це були пікти – батько і син. Король, зневажливо подивившись на них, говорив, звертаючись до батька, що він сина і себе врятує, якщо відкриє секрет приготування напою.
Але не злякалися суворого вельможі маленькі пікти, тому що поклялися повік берегти таємницю. В останній раз подивилися вони на червоний верес, морську безодню, яка вирувала внизу під ними, і батько сказав королю: Не смію я честь продавати, коли в очі дивиться син. Схопили хлопчика воїни і, розгойдавши, кинули тіло в морську безодню. Загинув мужній хлопчик, а батько його промовив: «Смерть мені не страшна, і таємниця Вересового меду помре зі мною.» У цій баладі Роберт Льюїс Стівенсон уславлює волелюбність, мужність нескореного народу, який готовий померти, але не скориться жорстокому і свавільному правителю.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/vidguk-na-baladu-veresoviy-trunok/
Объяснение:
Мне понравилась голубая змейка, потому что уж очень она была необычная, у нее из левого рукава сыпалась черная пыль, а из правого - золотая струя бежала. Черная пыль - к беде, золотая струя - к богатству.
Мне запомнился эпизод, как голубая змейка каждому из друзей одну штанину позолотила, а другую черной смолой вымазала. Получилось это потому, что друзья не захотели разлучаться, чтобы одному досталось богатство, а другому - несчастье. И встали рядом, друг за другом, когда голубую змейку увидели.
Эта сказка обогатила меня тем, что награду заслуживают только бескорыстные, добрые люди. Прочитав эту сказку, я задумался над тем, как точно Бажов передал ценность человеческой дружбы, верности. В этой сказке очень точно разграничено добро и зло. Люди из поколения в поколение передают друг другу знания. А детям вернее всего привить понятия чести и добра через сказки. Важнее всякого богатства - человеческие взаимоотношения. как бы ни тяжела была жизнь.
В сказках Бажова удивительно чутко описана глубокая, большая душа народа - могучего работника, великого труженика, которого не сломило вековое рабство, который нес в себе негасимую правду и творческую красоту