Якість поезії Байрона просто фантастична, перед нею неможливо не схилятися. Якщо говорити про мене, то мені дуже подобається поезія Байрона, вона справляє на мене найсильніше враження, яке тільки можна собі уявити, вона зачіпає мене до глибин душі. Поетів-романтиків завжди існувало багато. Напрям романтизму виник вже давно, але до сьогоднішніх днів, до сучасності, ми можемо помічати, як багато поетів-романтиків існує. Набагато цікавіше читати романтичні міркування від людини, яка дійсно переживала сильні емоції, пов’язані з реальним життям, і певні життєві пригоди.. Джордж Байрон – це саме той випадок. Як я можу ставитися до поезії Байрона, крім як дуже добре? Безумовно, я ціную цю поезію. Мені вдалося прочитати відразу кілька літературних творів Байрона, і мені навіть важко відповісти, який же із них вразив мене сильніше. І я глибоко переконаний, що головна причина, чому ця творчість мене настільки вразила і справила на мене настільки сильне враження криється в тому, що її автор спирався на свій реальний життєвий досвід.
Побывав в гостях у Клары и Лотара, молодой человек возвращается на учебу в город и видит, что его квартира сгорела. Переехав в другой дом, он с удивлением замечает, что живет прямо напротив профессора физики. Купив подзорную трубу, он целые дни проводит, наблюдая за Олимпией и на празднике у Спаланцани знакомится с ней, влюбляясь до беспамятства. Лучший друг Натанаэля пытается рассказывая, что Олимпия очень странная и что у неё безжизненные глаза, но тот не слушает, забывая о Лотаре и невесте Кларе.По стечению обстоятельств Натанаэль оказывается в доме профессора в не положенный час и узнает страшную новость: Олимпия – не человек, а просто кукла. Молодой человек сходит с ума.Побывав в сумасшедшем доме и вернувшись на родину, к матери и друзьям, он излечивается и планирует спокойную, размеренную жизнь вместе с Кларой. Однако этому не суждено сбыться. История заканчивается самоубийством Натанаэля, очередной раз помешавшимся на Песочном человеке.