Очень хорошее доброе произведение, в котором много красивых моментов описания природы и достаточно интересный сюжет.
В центре внимания мальчик Вася, который отправился в тайгу за кедровыми орехами и заблудился. Тайга не шутка, конечно, взрослому и то страшно, а тут ребенок.
Не растерявшись, Вася стал вспоминать всё, что хоть когда-то слышал от рыбаков о том, какие приметы могут ему выйти из глухой тайги, он проявил недюжинную мудрость и мужество, продержался в тайге долгих пять дней, добывая себе пищу, охотясь, не падая духом.
На пятый день он вышел к неизвестному озеру, где было очень много рыбы, и по его течению вышел к Енисею, где его и нашли друзья отца. Озеро, которое нашел мальчик, назвали в его честь – Васюткиным озером.
Советую почитать, получите удовольствие.
Подробнее - на -
Объяснение:
Споглядаючи пекло, Будда згадав, як Кандата врятував життя павукові, й вирішив віддячити йому за добро — при нагод вибратися з пекла. На щастя, поблизу над зеленим, як малахіт, листям лотосу райський павук плів свою чарівну сріблясту нитку. Будда взяв павутинку і мимо сніжно-білих, як перлина, квітів швидко спустив її далеко-далеко вниз, до самого пекла.)
3. Там, на дні пекла, у Кривавому озері борсався Кандата. Хоч куди глянь, всюди тьма кромішня, і тільки коли-не-коли в тій темряві зблисне вістря Шпилястої гори. Чи може бути щось страхітливіше? Навколо тихо, як у могилі, лише іноді чути тихі зітхання грішників — виснажені пекельними муками, вони навіть не можуть плакати вголос. Тож і Кандата, задихаючись у Кривавому озері, звивався, корчився, як жаба перед смертю.
Та якось ненароком він звів очі вгору: з далекого неба над Кривавим озером у пітьмі, немов боячись людського ока, повисла блискуча сріблиста павутинка.
Объяснение: