Дмитро «Байда» Іванович Вишневецький — українсько-литовський магнат на Волині, князь гербу Корибут з династії Гедиміновичів. Козацький ватажок, гетьман. Дмитро Вишневецький народився в 1517 році в місті Вишнівці. У1548 -1549 роках під головуванням Бернарда Претвича, Вишневецький брав участь у походах на Очаків — форпост Османської імперії. На початку 50-х pp. XVI ст. він уже був черкаським та канівським старостою й організував відсіч турецьким нападникам. У 1554—1555 p. за наказом Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця нижче порогів було збудовано земляне укріплення (Січ), яке стало своєрідною базою для здійснення походів на Крим. Опираючись на козаків, Д. Вишневецький захопив Іслам-Кермен і вивіз звідти гармати. Потім, витримавши в 1557 p. у Хортицькій фортеці 24-денну облогу військ Девлет-Гірея, напав на палац самого кримського хана. Восени 1557 р. Д. Вишневецький прибув до Черкас. Дещо пізніше прийняв підданство московського царя Івана Грозного, за службу в якого отримав земельні володіння поблизу Москви. У 1558 р. брав участь у поході російських військ на чолі з воєводою Ржевським на Кримське ханство, дійшов з ними до Перекопа. У 1559—1560 pp. тричі очолював війська, які вирушали походами на Азов. Проте Іван Грозний, втягнений у Лівонську війну, відмовився від підтримки Вишневецького. У 1561 р. Д. Вишневецький повернувся до Черкас і продовжив боротьбу проти кримських татар. Однієї звістки про повернення в українські землі відомого полководця було достатньо, щоб у восьми турецьких бейлісах було проведено масову мобілізацію. Д. Вишневецького було проголошено »найбільшим ворогом Блискучої Порти». Під час авантюрного походу 1563 р. у молдавські землі, де тривала боротьба за княжий стіл у Валахії, Д. Вишневецький зазнав поразки і потрапив у полон до турків. Того ж року його було страчено у Стамбулі. Його повісили за ребро на гак фортечного муру в Галаті – одного зі стамбульських кварталів. Князь страждав три дні, зазнаючи інших тортур – йому відрубали руку й ногу. При цьому він проклинав магометанську віру. Не витримавши цих проклять, турки вбили мужнього воїна стрілою.(бес понятия правельнл или нет)
.Сходство в отношении Чацкого и Софьи к фамусовскому обществу заключается в том, что они оба относятся к нему с презрением, но выражают это по-разному. Чацкий делает это открыто, высказывая каждому то, что он думает о нём и его образе жизни, используя едкие реплики и сарказм. Он спорит с Фамусовым, критикуя услужливый продвижения по карьерной лестнице: "Служить бы рад, прислуживаться тошно". Молодой человек осуждает замужнюю жизнь Платона Михайловича, ругается с старухой Хлёстовой, укоряет Молчалина, тем самым выражая презрение к взглядам дворянства "века
.Сходство в отношении Чацкого и Софьи к фамусовскому обществу заключается в том, что они оба относятся к нему с презрением, но выражают это по-разному. Чацкий делает это открыто, высказывая каждому то, что он думает о нём и его образе жизни, используя едкие реплики и сарказм. Он спорит с Фамусовым, критикуя услужливый продвижения по карьерной лестнице: "Служить бы рад, прислуживаться тошно". Молодой человек осуждает замужнюю жизнь Платона Михайловича, ругается с старухой Хлёстовой, укоряет Молчалина, тем самым выражая презрение к взглядам дворянства "века м
Объяснение:
Дмитро «Байда» Іванович Вишневецький — українсько-литовський магнат на Волині, князь гербу Корибут з династії Гедиміновичів. Козацький ватажок, гетьман. Дмитро Вишневецький народився в 1517 році в місті Вишнівці. У1548 -1549 роках під головуванням Бернарда Претвича, Вишневецький брав участь у походах на Очаків — форпост Османської імперії. На початку 50-х pp. XVI ст. він уже був черкаським та канівським старостою й організував відсіч турецьким нападникам. У 1554—1555 p. за наказом Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця нижче порогів було збудовано земляне укріплення (Січ), яке стало своєрідною базою для здійснення походів на Крим. Опираючись на козаків, Д. Вишневецький захопив Іслам-Кермен і вивіз звідти гармати. Потім, витримавши в 1557 p. у Хортицькій фортеці 24-денну облогу військ Девлет-Гірея, напав на палац самого кримського хана. Восени 1557 р. Д. Вишневецький прибув до Черкас. Дещо пізніше прийняв підданство московського царя Івана Грозного, за службу в якого отримав земельні володіння поблизу Москви. У 1558 р. брав участь у поході російських військ на чолі з воєводою Ржевським на Кримське ханство, дійшов з ними до Перекопа. У 1559—1560 pp. тричі очолював війська, які вирушали походами на Азов. Проте Іван Грозний, втягнений у Лівонську війну, відмовився від підтримки Вишневецького. У 1561 р. Д. Вишневецький повернувся до Черкас і продовжив боротьбу проти кримських татар. Однієї звістки про повернення в українські землі відомого полководця було достатньо, щоб у восьми турецьких бейлісах було проведено масову мобілізацію. Д. Вишневецького було проголошено »найбільшим ворогом Блискучої Порти». Під час авантюрного походу 1563 р. у молдавські землі, де тривала боротьба за княжий стіл у Валахії, Д. Вишневецький зазнав поразки і потрапив у полон до турків. Того ж року його було страчено у Стамбулі. Його повісили за ребро на гак фортечного муру в Галаті – одного зі стамбульських кварталів. Князь страждав три дні, зазнаючи інших тортур – йому відрубали руку й ногу. При цьому він проклинав магометанську віру. Не витримавши цих проклять, турки вбили мужнього воїна стрілою.(бес понятия правельнл или нет)