С образом госпожи Простаковой неотъемлемо связана проблема воспитания. Митрофан был единственным и долгожданным ребенком в семье. И поэтому избалованным. Простакова готова простить Митрофану любой проступок. Она его постоянно балует и не выдвигает ему никаких требований.
Объяснение:
Простакова нанимает учителей Митрофанушке, потому, что указом Петра І все дворяне обязаны быть образованы, в противном случае они будут не допущены к службе. Простакова не понимает роли образования и принимает науку как бессмысленное мучение. Эту же мысль она волей-неволей прививает своему сыну – Митфоран не осознает важность образования и поэтому даже не пытается ничему научиться.
Кроме этого, Митрофан перенимает у матери и манеру общения – он ведет себя также грубо по отношению к окружающим. Для матери любимый сын исключение также не делает, но отпора со стороны Простаковой не следует – ее любовь к сыну безгранична.
Портрет Максима Яценка:
Щоб глибше зрозуміти образ дядька Максима, можна відповісти на кілька запитань пов'язаних з його особистістю:
Яким пам’ятали дядька Максима на відомому київському ярмарку «Контрактах» ?
( Скандалістом, забіякою, матері боялися за своїх синів, товаришів Максима.)
Як ставився Максим Яценко до шляхтичів, до простих людей ?
( Зі шляхтичами був зверхнім, не любив вести з ними люб’язні розмови;
Простим людям вибачав навіть грубощі, ставився до них прихильно.)
Чому Максим поїхав в Італію?
(Приєднався до Гарібальді.)
Чому на слайді ми бачимо його з милицею і палицею ?
(Був важко поранений у бою з австрійцями. У госпіталі йому відтяли праву ногу, ліва рука була сильно пошкоджена)
Як проводить свій вільний час Максим Яценко у маєтку сестри після повернення з Італії ?
(Багато читає, пише статті, не відвідує світське товариство)
У чому Максим Яценко вбачає сенс життя ?
(Життя – це боротьба)
З до дядька Максима, головний герой ввійшов у реальне життя. Він пройшов тими шляхами, якими йде його народ, і разом із народом відкривав для себе не тільки великі страждання, а й мудрість і красу людських взаємин. Це до йому по-іншому подивитися на себе й на свою сліпоту.