Метафора: час гарячий, з весельця ...золото спадає, країна світла та злотистої блакиті, рине хвилечка, шляхом по , в’ється стежечка злотиста, в краю вічного проміння
Персоніфікація: колихає море хвилі, проложило сонце
Повтори (тавтологія): ледве-ледве; ясне небо, ясне море, ясні хмарки, ясне сонце; по ... попливла.
В этом произведении автор искренне завидует своим юным героям, которые пока еще не осознают своего низкого социального статуса и могут позволить себе, в отличие от барских детей, проводить свободное время так, как душа пожелает. Конечно, буквально с первых лет жизни их приучают к тяжелому крестьянскому труду, и сельского мальчишку можно увидеть не только на пастбище, но и в поле. Участь девочек также заранее предопределена, потому что с самого детства на их плечи ложатся многочисленные хозяйские хлопоты. Тем не менее, в поэме «Крестьянские дети» Некрасов показывает, что его герои растут свободолюбивыми и независимыми. Они обладают незаурядной смекалкой, наделены житейской мудростью и рассудительны не по годам. «В их жизни так много поэзии слито, как дай бог балованным деткам твоим» , — отмечает поэт.
Объяснение:
Епітети: ясне небо, ясне сонце, ясні хмарки, злотиста блакить, тихий плескіт, хвилечка перлиста, стежечка злотиста, щире золото, золотим шляхом, підводнії каміння, вічне проміння
Метафора: час гарячий, з весельця ...золото спадає, країна світла та злотистої блакиті, рине хвилечка, шляхом по , в’ється стежечка злотиста, в краю вічного проміння
Персоніфікація: колихає море хвилі, проложило сонце
Повтори (тавтологія): ледве-ледве; ясне небо, ясне море, ясні хмарки, ясне сонце; по ... попливла.
Повтори (анафора, єдинопочаток): " Певне, се ... Певне, тут...", "Править хтось малим човенцем..."
Зменшувально-пестливі суфікси: віконце, хмарки, хвилечка, човенцем, стежечка, з весельця.
Риторичні оклики: "...бува негода в світі!", "...шляхом по !"
Інверсія: "Рине хвилечка перлиста", "В'ється стежечка злотиста"
Антитеза (протиставлення): "від сходу до заходу", "... весла підіймає, ... золото спадає"
Заперечення: "Не страшні для мене вітри. Ні підводнії каміння... не згадала"
Кількість строф: вісім
Рими: віконце — сонце, блакиті — світі, хвилі — білі, перлиста — злотиста, підіймає — спадає, сісти — по , заходу — воду, каміння - промінням