1. Греція
2. Гомер
3. VII до н. р.
4. Про самого Гомера та про його життя немає жодних достовірних свідчень або принаймні доказів, що авторство поем належить одній людині, а не групі людей. В античну добу були відомі дев'ять більш-менш докладних життєписів Гомера. Проте, вони не заслуговують істотного інтересу, оскільки всі вони вигадані граматиками часів римського імператора Октавіана Августа. Так само малого значення мають збережені донині численні зображення Гомера, погруддя якого часто зображують поета в умовній ідеалізованій формі, у вигляді сліпого старця.
Ні місця, ні часу народження Гомера антична традиція так само не знала. Щодо століття, в якому жив поет, стародавні автори дуже розходяться. Частина грецьких письменників відносили його до епохи Троянської війни, що нібито мала місце в період 1194—1184 років до н. е., датували різними іншими міфологічними подіями від 1130 до 910. Кратет Пергамський стверджував, що він жив до переселення Гераклідів; історик Ефор Кімський відносив його до епохи спартанського легендарного законодавця Лікурга; Феопомп — до часів вторгнення кіммерійців та Евфоріон свідчить, що він жив на 500 років пізніше Троянської війни. Таким чином, між найбільш раннім часом, до якого відносять життя Гомера, і найпізнішим утворюється проміжок не менше ніж у 460 років. Найвірогіднішим вважається розрахунок Геродота, який писав, що Гомер народився за 400 років до його часу, отже, близько 850 року до н. е.
Батьківщина Гомера, як і його вік, також становить предмет суперечки. Звичайно наводяться сім міст, які вважали його своїм громадянином. Епіграма у Авла Геллія, давньоримського історика і філолога 2 століття, називає: Смірну, острів Родос, Колофон, Саламін (місто на Кіпрі, не плутати із островом Саламін), Іос, Аргос і навіть Стародавні Афіни. Водночас варіації цієї епіграми називають ще Кіму в Малій Азії, острови Хіос, Пілос та Ітаку. Деякі з цих міст тому вважаються батьківщиною Гомера, що в них особливо процвітала гомерична поезія, інші домагання ґрунтуються на зв'язку грецьких колоній.
Сучасні дослідники схильні відносити його діяльність до VIII або навіть VII століття до н. е., зазначаючи як основне місце його перебування острів Хіос або який-небудь інший регіон Іонії, що існувала в центральній частині західного узбережжя Малої Азії. Більше за інші міста Смірна або є острів Хіос могли стати родючим ґрунтом для епічної поезії. На користь Смірни свідчить добра обізнаність Гомера у тамтешній топографії, яку він демонструє в «Іліаді». На думку Вільгіельма Дерпфельда, німецького архітектора та археолога класичності, Гомер міг відвідати усі ці місця та регіони (Мікени, Трою, палац Одіссея на острові Ітака), які він описав в «Іліаді». Крім того Діодор Сицилійський пише, що Гомер відвідав навіть Єгипет. На острів Хіос як місце народження вказував Симонід Аморгоський, давньогрецький поет 7-6 століть до н. е.
Тому Гомера слід вважати іонійцем, як за загальним його характером, так і за окремими рисами його поем. Місцем смерті поета прийнято вважати кікладський острів Іос.
Відсутність достовірних відомостей викликала вже в античності подвійне ставлення до Гомера. Так, за часів до Геродота (до 5 століття до н. е.) існувала думка про те, що Гомер був не однією історичною особою, але являв собою колективне позначення для поетів стародавнього героїчного епосу в цілому. Пізніше, від часу Платона (4 століття до н. е.) і засновника гомерівської критики Аристарха Самофракійського (2 століття до н. е.), утвердилася думка, що Гомер був одноосібним творцем «Іліади» та «Одіссеї». Наразі, хоча питання і не ставиться в такій виразній і простій формі, науковці також поділяються на «ревнителів єдності» (Einheitshirten), та «мисливців за піснями» (Liederjäger).
5. " Ілліада" та "Одіссея"
6. Люди вважають що Гомер був сліпим (його ім'я з давньогрецької перекладається як сліпий). Ще вважають, що Гоме - це не 1 людина, а декілька однодумців.
Раньше я очень не любил эту пьесу. Я готов был признать ее неоспоримые достоинства – изящество формы и красоту языка Шекспира, но сюжет мне совсем не нравился. Не только потому, что все заканчивается плохо. Просто персонажи пьесы на протяжении всего действа ведут себя как-то неестественно и глупо, играют своей жизнью и благополучием. Чувства Ромео и Джульетты какие-то преувеличенные и будто ослепляют их. Разве это «хорошая» любовь, которая застилает весь мир? Как-то мне не верится в это.
Потом я почитал про эту трагедию и узнал, что сюжет этот очень древний – про двух юных любовников, что умирают потому, что им не позволили быть вместе. И что раньше люди действительно женились в таком раннем возрасте. До Шекспира несколько авторов использовали его, а Шекспир просто переработал его по-своему. И тогда я вновь изумился его великому таланту, благодаря которому такая банальная в общем-то ситуация превратилась в прекрасную историю чистой всепоглощающей любви, что трогает сердца людей до сих пор и будет трогать впредь.
Объяснение:
Древняя литература наполнена глубоким патриотическим содержанием, героическим пафосом служения русской земле, государству, родине.
Главная тема древнерусской литературы — мировая история и смысл человеческой жизни.
Древняя литература прославляет моральную красоту русского человека ради общего блага пожертвовать самым дорогим — жизнью. Она выражает глубокую веру в силу, конечное торжество добра и человека возвысить свой дух и победить зло.
Характерной особенностью древнерусской литературы является историзм. Героями выступают преимущественно исторические лица. Литература строго следует факту.
Особенностью художественного творчества древнерусского писателя является и так называемый «литературный этикет». Это особая литературно-эстетическая регламентация, стремление подчинить само изображение мира определенным принципам и правилам, раз и навсегда установить, что и как следует изображать.
Древнерусская литература появляется с возникновением государства, письменности и основывается на книжной христианской культуре и развитых формах устного поэтического творчества. В это время литература и фольклор были тесно связаны. Литература часто воспринимала сюжеты, художественные образы, изобразительные средства народного творчества.
Своеобразие древнерусской литературы в изображении героя зависит от стиля и жанра произведения. В соотношении со стилями и жанрами воспроизводится в памятниках древней литературы герой, складываются и создаются идеалы.
В древнерусской литературе определилась система жанров, в рамках которых началось развитие оригинальной русской литературы. Главным в их определении было «употребление» жанра, «практическая цель», для которой предназначалось то или иное произведение.
Традиции древнерусской литературы обнаруживаются в творчестве русских писателей XVIII–XX веков.
КОНТРОЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ И ЗАДАНИЯ
Как характеризует академик Д.С. Лихачев древнерусскую литературу? Почему он называет ее «единым грандиозным целым, одним колоссальным произведением»?
С чем сравнивает Лихачев древнюю литературу и почему?
Каковы главные достоинства древней литературы?
Почему без произведений древней литературы были бы невозможны художественные открытия литературы последующих веков? (Подумайте, какие качества древней литературы были усвоены русской литературой нового времени. Приведите примеры из известных вам произведений русской классики.)
Что ценили и что восприняли из древней литературы русские поэты и прозаики? Что писали о ней А.С. Пушкин, Н.В. Гоголь, А.И. Герцен, Л.Н. Толстой, Ф.М. Достоевский, Д.Н. Мамин-Сибиряк?
Что пишет древняя литература о пользе книг? Приведите примеры «похвалы книгам», известные в древнерусской литературе.
Почему в древней литературе были высоки представления о силе слова? С чем они были связаны, на что опирались?
Что сказано о слове в Евангелии?
С чем писатели сравнивают книги и почему; почему книги — это реки, источники мудрости, и что значат слова: «если прилежно поищешь в книгах мудрости, то найдешь великую пользу душе своей»?
Назовите известные вам памятники древнерусской литературы и имена их авторов-книжников.
Расскажите о написания и характере древних рукописей.
Назовите исторические предпосылки возникновения древнерусской литературы и ее специфические черты в отличие от литературы нового времени.
Какова роль фольклора в формировании древней литературы?
Используя словарно-справочный материал, кратко перескажите историю изучения древних памятников, запишите имена ученых, занимающихся их исследованием, и этапы изучения.
Каково изображение мира и человека в представлении русских книжников?
Расскажите об изображении человека в древнерусской литературе.
Назовите темы древней литературы, используя словарно-справочный материал, охарактеризуйте ее жанры.
Перечислите основные этапы развития древней литературы.
1. Греція
2. Гомер
3. VII до н. р.
4. (вибач я не знаю)
5. " Ілліада" та "Одіссея"
6. Люди вважають що Гомер був сліпим
(його ім'я з давньогрецької перекладається як сліпий) ще вважають що Гомер це не 1 людина а декілька однодумців.
: