Мій день у школі починається о восьмій годині. Я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. Ми обговорюємо останні шкільні й домашні новини. Незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу.
Наші вчителі — дуже мудрі люди. Від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. У залежності від предмету ми розгортаємо підручники, географічні карти, зошити і слухаємо дуже уважно. Інколи ми навіть забуваємо про перерву, так нам цікаво.
На перерві я захоплено розповідаю своїм друзям про новини спорту, адже я затятий уболівальник. Лунає наступний дзвінок, і ми знову заповнюємо наші світлі й затишні класи. Частіше в нас буває п'ять або шість уроків.
Шкільних днів у житті учня дуже багато. Декому може здатися, що вони схожі один на один. Але це зовсім не так. Кожний день у школі збагачує мене новими знаннями й враженнями. Я хочу, щоб усе моє шкільне життя було таким само цікавим і щасливим.
Объяснение:
он отнесся печально и удивился когда за столом нет дубровского хотя без него не мог идти на охоту
Объяснение:
Возвратясь с гостями со псарного двора, Кирила Петрович сел ужинать и тогда только, не видя Дубровского, хватился о нем. Люди отвечали, что Андрей Гаврилович уехал домой. Троекуров велел тотчас его догнать и воротить непременно. Отроду не выезжал он на охоту без Дубровского, опытного и тонкого ценителя псовых достоинств и безошибочного решителя всевозможных охотничьих споров.
в этом фрагменте можешь сам придумать ответ но я сформулировал так