Объяснение:
ответ:Объяснение:ответ:Изобразительные средства понять идею произведения, т.к. они усиливают образность языка, обогащают его содержание, усиливают наглядность изображаемого, вызывают эмоциональное восприятие у читателя увидеть авторское отношение к описываемым событиям. Эпитеты: угрюмая страна, живых веселых красок, плодотворящей силы, поля остылые, стеклянного журчанья, нрав изменчивый и прихотливый, проказником седым. Метафоры: В оковах \ Игривые ручьиЗемля, \ Покрытая пуховою порошеймогучую природу \ Будить от сна и звать из недр земных \ Родящую, таинственную силу, \ Несущую беспечным берендеям \ Обилье жит неприхотливых. Олицетворения: Нерадостно и холодно встречает Весну свою угрюмая страна. Леса стоят безмолвны; густые лапы елей; природу будить от сна; В оковах игривые ручьи, Солнце ревнивое на нас сердито смотрит и хмурится на всех. Инверсия: В урочный час обычной чередою \ Являюсь я на землю берендеев. \ Нерадостно и холодно встречает \ Весну свою угрюмая страна.Сравнение: А в ясном небе \ Как жар горит луна, и звезды блещут \ Усиленным сиянием. Многосоюзие: Угрюмые грачи, и жаворонки, \ Певцы полей, глашатаи весны,И ты, журавль, с своей подругой цаплей, Красавицы-лебедушки, и гуси \ Крикливые, и утки-хлопотуньи,И мелкие пичужки, — вы озябли?Риторический во Дрожите вы, бедняжки?
Пігмаліон» – п’єса Бернарда Шоу, написана в 1912 році. “Пігмаліон” аналіз твору Головні герої «Пігмаліон» – квіткарка з нижчого стану на ім’я Еліза Дуліттл; її батько, який працює сміттярем; полковник Пікерінг; вчений Генрі Хігінс; а також місіс Хілл з дітьми (дочка і син на ім’я Фредді). Ідея п’єси “Пігмаліон” полягає в тому, що навіть бідна і неосвічена людина може стати культурною і прекрасною, якщо буде трудитися! “Пігмаліон” проблематика У «Пігмаліоні» Шоу поєднав дві однаково хвилюють його теми: проблему соціальної нерівності та проблему класичної англійської мови. Б. Шоу особливо яскраво зміг у своєму творі висвітлити проблему нерівності людей в умовах суспільства. У кінці твору Еліза, вже освічена, залишається ні з чим, як була до цього, тільки з трагічним усвідомленням свого матеріального становища і тонким почуттям безмежної несправедливості до людей з нижчого стану. У підсумку дівчина повертається в оселю Хіггінса, але її вже там цінують і приймають як рівну, “свою”, як повноцінну особистість. П’єса має і повчально-виховну цінність, що стосується освіти. Адже правильна освіта і виховання відіграє далеко не останню роль в житті будь-якої особистості. Сам Шоу мету своєї п’єси визначив наступним чином: «” Пігмаліон “- це насмішка над шанувальниками” блакитної крові”… Головна ідея п’єси: вищі класи відрізняються від нижчих тільки одягом, вимовою, манерами, освітою – і ці соціальні прірви можуть і повинні бути подолані. Талант Хіггінса і благородство Пікерінга дійсно роблять з квіткарки герцогиню, і це можна розуміти як символ майбутнього суспільного прогресу і розкріпачення, до якого закликали Шоу і його однодумці. Для утвердження в суспільстві справедливості, стверджує драматург, головне – перемогти злидні і неуцтво. Позбавлення Елізи від цих бід зміцнюють кращі якості особистості, притаманні їй і колись – порядність, почуття власної гідності, душевну чуйність, енергію. На менш сильні характери, начебто Дулиттла-батька, бідність діє руйнівно. Хіггінс, який в ході «експерименту» сприяв духовному звільненню Елізи, робив це ненавмисно, він не в силах стати вище чисто егоїстичних міркувань. Душевна черствість Хіггінса, нездатного на розуміння і повагу до Елізи, уособлює бездушність англійського суспільства, і в цьому трагізм фінальної ситуації п’єси. Додатково: "Пігмаліон" головні герої "Пігмаліон" жанр твору "Пігмаліон" короткий зміст Бернард Шоу "Пігмаліон" переказ Бернард Шоу біографія скорочено Еволюція образу Елізи Дулітл в п'єсі Пігмаліон Ознаки нової драми у творі Б.Шоу "Пігмаліон" Характеристика образу Елізи Дулітл "Пігмаліон" Характеристика професора Хіггінса Цитатна характеристика Хігінса
Роман А. С. Пушкина «Дубровский» поднимает проблемы чести, благородства души, власти денег, самопожертвования, любви. Симпатии читателя остаются на стороне Дубровского, который проиграл суд. Он не так богат и силен, как Троекуров, но он честно прожил жизнь, поступал благородно, по совести.
Владимир Дубровский стал благородным разбойником, но не озлобился и не ожесточился. Любовь ему остаться человеком. Во имя любви к Маше он простил Троекурова, который обокрал, унизил его отца. По его вине Дубровский-старший умер. Владимир не смог причинить боль отцу своей любимой. К сожалению, Троекурову были незнакомы чувство жалости и сострадания.
Роман учит жить честно, быть справедливым, любить ближних.
Объяснение: