В фольклорном образе Пугачева легко обнаруживается его историческая основа. В преданиях исторически правдиво зафиксированы основное направление борьбы — против бар-помещиков, дворян-заводчиков, царских чиновников, и социальный смысл ее — за трудовой народ и его интересы. Определяющей чертой образа является тесная связь с народом. Если «вольные люди» в своей одиночной борьбе против эксплуататоров пользуются, главным образом, моральной поддержкой трудового народа, если Ермак (и даже Степан Разин) народных преданий опираются на сравнительно небольшую количественно «вольницу» , «дружину» , то Пугачев в своих действиях опирается на значительно более широкие народные массы, которые не только морально поддерживают его, но и активно действуют сами. Пугачев — предводитель восставшего народа.
Про чин М. Череваня під час Хмельниччини Куліш не каже нічого, лише згадує, як козаки йому польське золото шапками носили, що він має в своєму маєтку безцінну колекцію зброї та кубків, а воєнних трофеїв нагарбав стільки, що за них купив хутір. Багатий хуторянин буває досить жорстоким: до гвинтівки він приїхав у трофейному ридвані і сміявся з княгині, яка впізнала свою карету. Патріотизм у Череваня абсолютно відсутній, йому давно стала байдужею доля України, бо під впливом своєї дружини, сестри Гвинтовки, він взагалі став думати лише про багатство. М. Черевань іде на компроміс зі своєю совістю. Він погоджується їхати на вибори в Ніжин суто з особистих корисливих міркувань, що пізніше, на «чорній» раді, проявилося в наївному: «Я свого зятя на всякому місці оберу гетьманом».
Цитатна характеристика.
• «Був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами»
• «Черевань тілько похитувавсь, гладячи черево; а щоки — як кавуни: сміявсь од щирого серця. Така була в його вдача». • «…не любив ніяких сварок.., був козак друзяка: уже кому чи яка нужда, чи що, то зарятує й визволить», «…йому дав і дочку краще маку в городі».
Подробнее - на -
Объяснение: