А.П. Чехов поднимал проблему возможности сохранения искренней дружбы с расхождением по служебной лестнице. Два школьных приятеля при встрече имели возможность проверить свои чувтва. Только преградой стал титул толстого, дослужившегося, до "тайного советника". Тонкий льстит поднявшемуся товарищу, а толстый и рад бы встрече, но неприятно поражен протекающими на его глазах переменами. Лесть, чинопочитание, умаление собственного достоинства - настолько истончают Тонкого, что для прощания ему протягивает Толстый два пальца.
Объяснение:
На сегодняшний день эта проблематика может быть актуальной, в зависимости от людей.
Граф Ганелон — негативний герой поеми. Гордий та запальний, він не може стримати гніву й образи на пасинка Роланда і страшно мститься йому і своїм співвітчизникам. Графа не зупиняє те, що Роланд — його родич, а Карл — його король. Виявляючи егоїзм та зрадництво, Ганелон не стає щасливим. Його покарання було жорстоким, але справедливим. У творі Ганелон зображений надзвичайним красенем. «Блискучі очі, гордий вид у нього, Широкі груди, благородне тіло, А гарний — не надивляться всі пери.» Зрадництво — це прояв душі, а зовнішність тут ні до чого. Зрадниками можуть бути звичайні люди, що й лякає.
Объяснение: