Однією із найпопулярніших п'єс Бернарда Шоу є його драма "Пігмаліон". Сюжет її навіяний автору давньогрецьким міфом про скульптора Пігмаліона, який закохався у своє створіння — статую прекрасної Галатеї і силою свого кохання ожи-вив її. У п'єсі Б. Шоу історія дещо інша. Зовсім випадково відомий учений-лінгвіст Генрі Хіггінс зустрічається із молодою дівчиною Елізою, яка продавала на вулиці квіти й на парі із полковником у відставці Пікерінгом, який теж займався мовознавством, береться перетворити цю вуличну квіткарку на світську герцогиню. Полковник Пікерінг обіцяє Хіггінсу сплатити все, скільки буде коштувати цей експеримент, ще й до того обіцяє визнати професора найталановитішим педагогом у світі.
Починається незвичайний експеримент. Професор Хіггінс активно береться за справу. Але й завдання в нього не з легких: вулична квіткарка з явно визначеним мессонгрівським діалектом, яка і уявлення не має про світські манери поведінки, повинна в досить-таки короткий відрізок часу опанувати не лише літературну мову, а й набути навичок поведінки, які властиві дамі з вищого світу. Власне кажучи, професорові потрібно створити нову людину, нову особистість. Генрі Хіггінс ретельно береться за свої обов'язки вчителя: старанно й наполегливо навчає дівчину, як правильно вимовляти слова, будувати речення, працює над збільшенням її словникового запасу, слідкує за тим, щоб у мові дівчини не було нічого притаманного її колишньому оточенню. Але йому довелося не лише працювати з Елізою над правилами фонетики й орфоепії. Не менше важило й те, як дівчина вміла поводитися в суспільстві. Хіггінс водив Елізу на концерти класичної музики, в оперу, на художні виставки, навчав, як поводити себе в тій чи іншій ситуації, прищеплював гарні манери.
Родился Джек 12 января 1876 года в Сан-Франциско. Новая фамилия в биографии Джека Лондона была получена, когда малышу еще не было года – его мать вышла замуж за Джона Лондона.
Трудное материальное положение, а также устои страны (в Америке начинают работать, будучи детьми или подростками) рано подтолкнуло Джека к трудовой жизни. Еще в школе он подрабатывал продажей газет. А когда окончил школу, пошел работать на консервную фабрику.
В 1893 году он первый раз вышел в плавание. Это путешествие оставило много воспоминаний, которые он позже использовал в своих романах. Первое же произведение Джека Лондона принесло ему успех: за очерк «Тайфун у берегов Японии» он получил премию.
За всю биографию Лондон издал 16 сборников. Первыми, принесшими ему популярность, были: «Сын волка» (1900), «Бог его отцов» (1901), «Дети мороза» (1902), «Мужская верность» (1904), «Лунный лик» (1906). Первые романы – «Дочь снегов» (1902), «Морской волк» (1904), «Игра» (1905) также были благоприятно восприняты читателями. Одними из известнейших романов, кроме перечисленных, за всю биографию Джека Лондона стали «Белый клык» (1906), «Сердца трех», «Мартин Иден». Восемь его романов были успешно экранизированы.
План:
1) Детство писателя.
2)Начало взрослой жизни
3)Любовь к книгам
4) Начинания в поэзии.
5) Призыв писателя к счастливой, интересной и трудолюбивой жизни.
Объяснение:
Три смерти в повести "Тарас Бульба".
Никалай Васильевич Гоголь , один из самых известных и талантливых русских писателей , в своей не менее извесной повести "Тарас Бульба " показывает много казацких смертей ,но самыми главными является гибель отца Тараса и двух его сыновей Остапа и Андрия .
На первый взгляд это обычные смерти на войне , сколько ж еще таких было в эти жестокие времена , но Гоголь показывает различные причины этих нелепых гибелей .
Остап -старший сын мудрого казака Тараса - был казнен поляками за преданность своей Родины ,за нежелание перейти на сторону врага ,за патриотизм . Андрий- напротив. Его горячее молодое сердце было свержено пылкими чувствами любви к девушке ,которые понудили его на переход к бывшим противникам , к предательству своей веры и своего народа . Но за это ,как известно , Андрий получил ,наверное ,самое жестокой наказание -смерть руками родного отца ,который не щадя никого , бился до последнего .Отсюда и знаменитая фраза: "Я тебя породил, я тебя и убью".
А сам Тарас Бульба - воин преклонных лет - погиб как настоящий герой , который , горя в ярком пламени беспощадного огня , произнес слова ,ставшие символом мужества и отваги настоящих борцов за веру и справедливость.
Николай Васильевич Гоголь умело показал , что все люди разные , и даже их смерти совсем не похожи друг на друга .