Село Половинчик
У Софійки є молодший братик, за яким воно наглядає, коли батьки хочуть відпочити, тітка, яка має от-от одружитися, друг Сашко і хлопець, в якого вона закохана. А ще стара шафа, де лежить сімейна реліквія, – коралі, які дівчата їх роду носили на весіллі.
Софійка – старша дитина в сім’ї, навчається, на початку першої книги, у шостому класі. Недолюблює однокласницю Ірку, яка спілкується з хлопцем, що подобається дівчинці. Її тітка – Сніжана – збирається одружитися. Мама Софійки шиє для сестри сукню, а прикрасою має стати сімейна реліквія – коралі. Коралі лежать у старій шафі, і поки їх знайшли, то надибали купу різних дрібниць: старі газети, фото, забуті речі, усякі дрібнички.
Объяснение:
Силой, 3 раза
Вакула развязал платок и положил перед ним новехонькую шапку и пояс, какого не видано было на селе, а сам повалился ему в ноги и проговорил умоляющим голосом: «Помилуй, батько! не гневись! вот тебе и нагайка: бей, сколько душа пожелает, отдаюсь сам; во всем каюсь; бей, да не гневись только! Ты ж когда-то братался с покойным батьком, вместе хлеб-соль ели и магарыч пили».
Чуб не без тайного удовольствия видел, как кузнец, который никому на селе в ус не дул, сгибал в руке пятаки и подковы, как гречневые блины, тот самый кузнец лежал у ног его. Чуб взял нагайку и ударил его три раза по спине. «Ну, будет с тебя, вставай!