Мені важко сказати, якими методами треба боротися за утвердження добра у світі. І серце, і розум підказують, що ефективнішим є незастосування примусу, адже агресія не зупиняє ворога, а лише продовжує розвивати конфлікт. Але надто часто буває, що в цій битві добрі сили протистоять озброєному злу, яке мирним шляхом, як мені здається, перемогти неможливо.
З одного боку, не можна боротися проти зла, застосовуючи насильницькі методи, У такому разі наша зброя є тим, що ми й намагаємося знищити, і ми породжуватимемо саме те, що ненавидимо. Такі нелогічні дії призводять до побутових сварок і воєнних конфліктів.
Яскравим прикладом із літератури може бути образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Хлопець, якого цькували в дитинстві однолітки, а пізніше кривдили пани, ображений на цю несправедливість, стає на розбійницьку дорогу. Його кривава боротьба за «правду» призвела до неминучих катастрофічних наслідків: до втрати близьких людей і спустошення власної душі.
З іншого боку, інколи трапляються такі випадки, що неможливо протистояти злу лише добрими намірами. У такому разі, особливо коли йдеться про безпеку, захист і збереження життя людей, застосування насильства може бути виправдане як метод запобігти фатальним наслідкам (звісно, якщо відсутні альтернативні варіанти).
Чи не найвідоміший приклад з історії — збройна відсіч фашизму в Другій світовій війні: безглуздям є сподіватися, що можна зупинити агресора, діючи ненасильницькими методами.
З наведених аргументів випливає висновок, що в боротьбі зі злом необхідно уникати насильства як чинника руйнівного, діяти розумно, знаходити мирні шляхи вирішення проблеми. Насильство роздмухує вогонь агресії, тому застосовувати його потрібно лише в крайньому разі.
В «Зимнем утре» А.С. Пушкин талантливо и доподлинно описывает русскую природу, своеобразие ее зимней погоды. В начале стихотворения поэт ведет разговор с девушкой, пробуждая ее к новому дню. Обращением «друг прелестный», «красавица» он показывает уважение и трепетное отношение к героине. Она является активным действующим лицом стихотворения – она пробуждается, «печальная сидела», глядит в окно и готова поехать кататься в санях по морозной свежести.
В небольшой части стихотворения уделяется внимание прежнему вечеру с его вьюгой, мглой, мраком, пробуждающему печальные думы. Затем идет описание прекрасного спокойного чистого дня. На противопоставлении явственнее видны преимущества утра перед ночью. Утром лирический герой испытывает прилив сил, бодрость, восторг и влюбленность.
Пушкин широко использует метафоры и описания, потому картина свежего утра видится отчетливо. Читателю легко передается настроение поэта. Хочется остаться в уютном теплом и светлом доме с затопленной печью, и не терпится прокатиться в санях, вдыхая холодный воздух и любуясь чарующими чистыми пейзажами. На фоне блеска и белизны снегов и льда небо кажется голубым. Темные остовы деревьев контрастируют с чистотой окружающего мира. Последний образ милого сердцу берега вызывает приятные чувства и близость к лирическому герою.
Объяснение: