Стояв дивний день напередодні Пасхи, ясний, теплий. Діти могли грати скільки завгодно. На вулиці було дуже гарно. Шимек почував себе напрочуд легко, йому здавалося, що за спиною виросли крила і він зараз здійметься у височінь і полетить. Усе подвір'я явилося в новому вигляді. Подвір'я — замок, дім — палац, він — принц, Бузя — принцеса. Колоди, звалені біля дому,— це кедри й буки, які згадуються в "Пісні пісень". Бузя, яка вже втомилася від гри, запитала: "До якого ж це часу?" — "Поки не згасне світило дня і не щезнуть тіні з землі",— відповів їй Шимек словами із "Пісні пісень".
Його заповітним бажанням було піднятися з Бузею у височінь до самих хмар й полетіти за океан до країни карликів, нащадків богатирів царя Давида.
Найбільша радість для Шимека — уночі під Пасху відправиться з батьком до синагоги...
День пролетів, згасло сонце, кинувши останній погляд на Бузю. Шимек розповідав про те, як він летить піднебессям, спускається з вершини, йде лісом, перепливає струмок, щоб врятувати прекрасну царівну, яку вкрали з-під вінця, зачарували й посадили до кришталевого замку. "Ти повинен її звільнити? " — "А хто ж?" — "Не треба летіти так далеко. Послухай мене, не треба". Зачарований Шимек оглянувся на зачаровану принцесу, яка злилася з чарівним пасхальним вечором. Йому здавалося, що вона звертається до нього словами з "Пісні пісень": "Біжи, коханий мій, будь схожий на серну чи молодого оленя на горах бальзамічних..."
Объяснение:
ответ:Рассказ Сергея Баруздина - это состояние души девочки Татьяны, которой было 13 лет.
Таня много читала о море, но его не видела. Они часто оставались втроем: она, отец и собака Тошка. Мама у них была геодезистом, поэтому часто уезжала. Из одной поездки она не вернулась - погибла на леднике, как раз недалеко от моря. Вот они и переехали туда, опять таки втроем. Она периодически приходит на могилу матери с отцом и сильно по ней тоскует. Она знакомиться с мальчиком Геворгом, что старше ее на год. Из Москвы присылают вещи, которые собрали друзья (Таня и папа туда не вернуться). Среди вещей - мамины тапочки. Таня смотрит на них и решает, что будет геодезистом. Хотя она хорошо помнит, что их очень много гибнет, так мама рассказывала.
Очень грустный и трогательный рассказ. Нельзя понять что такое смерть и смириться с ней ни в 13 лет, ни в любом другом возрасте.
Прости(
Коли читач зустрічає героя, Дік був середній на зріст, міцно збудований, із синіми розумними та рішучими очима, обличчям хороброї та завзятої людини. Його неабияка сила волі не один раз допомагала йому. У п'ятнадцять років хлопець уже міг приймати рішення і доводити до кінця свої задуми.
Объяснение: