В этом стихотворение поэт призывает не просто учиться "у дуба,у березы". А у всей природы в целом:мужеству и стойкости,ведь у человека есть свои горести и трудности-"зимы" и "метели",их нужно уметь преодолевать, и как и все живое дожидаться "весны", то есть лучших времен жизни.
Приемы:
Олицетворение: "метель рвет листы", "метель все злей", "холод хватает за сердце", "душа переболит"
Эпитеты: "жестокая пора", "лютый холод","ясные дни","новые откровения", "скорбящая душа"
Метафоры: "застыли слезы", "верь весне", "гений промчится,дыша теплом и жизнью".
Фет проводит прямую параллель между человеком,его скорбящей душой и деревьями,переживающими жестокую пору зимы: "Они стоят,молчат; молчи и ты!".
Коли читач зустрічає героя, Дік був середній на зріст, міцно збудований, із синіми розумними та рішучими очима, обличчям хороброї та завзятої людини. Його неабияка сила волі не один раз допомагала йому. У п’ятнадцять років хлопець уже міг приймати рішення і доводити до кінця свої задуми. Його вигляд жвавий та серйозний привертав до себе увагу.
У подорожі Дік Сенд проявив себе сміливим, впевненим та рішучим моряком. Також виявилась його щедрість, ученість, хитрість, передбачливість, обачність, спритність. Юний капітан врятував негрів з тонучого човна, навчив морської справи та зробив своїми помічниками. В Африці охороняв усіх пасажирів від небезпек, Гаріса та Негори, котрі змовилися продати негрів у рабство. Пережив біль та муки, щоб врятувати своїх друзів.
Після неймовірної подорожі юнак вирішив стати справжнім капітаном. Тому завзято вчився. У вісімнадцять років Дік Сенд з відзнакою закінчив мореплавну школу. Одержавши диплом, став капітаном одного з суден Джеймса Уелдона. Так завдяки наполегливості та праці здійснилася найзаповітніша мрія хлопця.