Художня література як одна з форм духовної діяльності людини
Книга відтворює картини людського життя. У центрі кожного художнього твору — люди, їх життя, праця, думки і почуття. У літературних творах змальовуються на прикладі дійової особи вчинки, звичаї, поведінка, настрої і почуття не однієї якоїсь людини, а багатьох.
Книга — це мудрий, розважливий, найвірніший друг людини, який супроводжує її протягом усього життя.
Та не лише всебічними науковими знаннями багата книга,— вона ще має чудесну властивість поглиблювати, розширювати й продовжувати наші літа.
Література вчить людину бути чесною, порядною, відповідальною, шляхетною, працьовитою...
Читання розвиває усне мовлення і мислення кожного, збагачує його почуття, формує активне ставлення до навколишнього світу, виступає важливим засобом спілкування і поглибленого вивчення художньої літератури.
Кожний твір — розповідь про внутрішній світ людей, про їхні взаємовідносини, настрої, прагнення і вчинки, думки і переживання. Книга впливає не тільки на розум, але й на почуття читача.
3. Функції літератури
Пізнавальна — людина є не тільки предметом зображення літератури, але й її метою. Читаючи художній твір, можна дізнатися про історичне минуле, звичаї, обряди рідного народу, культуру тощо.
Естетична (художня) — літературний твір впливає на почуття і переживання читача, викликає в нього задоволення, насолоду від його читання; у кожної людини є естетичне відчуття, прагнення до прекрасного.
Виховна — художній твір сприяє вихованню в читачів
ответ: Есть прекрасный праздник в году название, у которого Рождество Христово. В ночь перед Рождеством дети поют колядки, рассказывают стихи, прославляют Бога и получают за это вкусные угощения. Мне всегда нравиться этот праздник. В этот период времени погода на улице по – настоящему зимняя. Часто вся земля укрыта снегом, который блестит на солнце. Деревья укутаны снежком и имеют привлекательный внешний вид. В домах собираются родные и близкие, которые хотят поздравить друг друга с самым лучшим праздником году Рождество.
Объяснение: вот
Ася — один из самых поэтичных женских образов Тургенева. Героиня повести — открытая, самолюбивая, пылкая девушка, с первого взгляда поражающая своей необычной внешностью, непосредственностью и благородством. Она дочь крепостной крестьянки и помещика. Этим объясняется ее поведение: она застенчива, не умеет вести себя в обществе. После смерти матери девушка оказывается предоставленной самой себе, она рано начинает задумываться над противоречиями жизни, над всем, что ее окружает. Так же Ася близка к другим женским образам в произведениях Тургенева. С ними ее роднит нравственная чистота, искренность к сильным страстям, мечта о подвиге. В образе Аси идея долга, получает своеобразный поворот. Запросы ее к жизни одновременно и очень велики, и очень просты. Она кажется странной и неестественной именно потому, что обычная жизнь людей ее круга ей не по душе. Она мечтает о жизни деятельной, возвышенной и благородной. Ее внимание привлекают люди простые, она, как видно, и сочувствует и в то же время завидует им. Так, наблюдая за толпой богомольцев, она замечает: “Вот бы пойти с ними”. Она понимает жизнь простых людей как подвиг: “Пойти куда-нибудь на молитву, на трудный подвиг”. Ей не хочется, чтобы ее жизнь бесследно. Но она чувствует, как трудно достигнуть этого.
Объяснение: