Перед нами находится картина «Утро», написанная замечательным мастером живописи – Татьяной Ниловной Яблонской. Название картины говорит само за себя – на ней художница запечатлела раннее утро. Оно с первыми солнечными лучами проникает сквозь дымку городского тумана в комнату, озаряя всё теплом и светом. Длинные тени от лучей падают на паркетный пол. Балконные двери открыты настежь, а поступающий чистый воздух, едва задевая настенные вьющиеся цветы в кашпо, наполняет всю комнату свежестью и утренней прохладой. Кажется, что мы слышим едва доносящуюся, бодрую музыку просыпающегося города.
В центре картины изображена только что проснувшаяся девочка, которая делает зарядку. Ей приблизительно десять лет. Она хрупкая, но в то же время подтянутая, в хорошей физической форме. Мы сразу испытываем симпатию к главной героине. Постель ещё не заправлена, и аккуратно сложенные вещи девочки отдыхают на спинке стула. Но она, расправив руки, как «крылышки», навстречу новому дню, полна бодрости и оптимизма.
Интерьер комнаты украшают не только цветы, но и декоративная настенная тарелка с изображением птиц. Создаётся такое впечатление, что они радостно щебечут, встречая вместе с девочкой это весеннее утро!
На первом плане картины изображен круглый стол, накрытый красивой синей скатертью. На нем стоит тарелка с хлебом и глиняный расписной кувшин, в котором, несомненно, девочку ждет молоко, налитое заботливой мамой.
Глядя на это полотно, мы ловим себя на том, что встречаем вместе с девочкой утро, улыбаясь тёплым и нежным солнечным лучикам.
Итак, новый, замечательный день настал! Вперёд! К радостным свершениям!
ответ:У своїх творах Гоголь розповідав про неймовірні пригоди по закутках людської душі, про абсурдні комічних ситуаціях, а часом описував і зовсім фантастичні події. Однак одна його повість яскраво виділяється на тлі інших. Історія про сміливих захисників своєї волі і національної незалежності, розповідь про часи колишньої слави і безчинства польської знаті.Це повість про героїчне минуле і про самих героїв. Події розгортаються в козацькій середовищі. Запорожці представлені як єдиний організм, злитий з тисячі окремих самостійних частин. Кожен козак - гідний захисник своєї Вітчизни, доблесний воїн і вірний товариш. Опис Тараса Бульби, головного героя цього твору, є збірним образом всіх запорізьких козаков.Автор нечасто згадує про те, якою була зовнішність Тараса Бульби. Здається, читачеві досить цієї характеристики: товстий чоловік середніх років з прямою поставою, великими вусами і оселедцем на голові. Він одягнений в типову козацький одяг: в шаровари, які були «ширше Чорного моря», папаху з чорних смушків з червоним верхом. Бульба говорить голосно, але неквапливо, що говорить про нього як про успішне оратора і лідера. Тарас практично не випускає з рук свою курильну трубку. Ну і, звичайно ж, відмінно тримається в сідлі - вміння, без якого важко уявити запорізького козака. Але, тим не менше, портрет Тараса Бульби дуже легко уявити. Потрібно звернути увагу ще й на те, які ще опису зовнішнього вигляду є в тексті твору. Так, Остап, старший син Тараса, описується так само бідно: міцне тіло, похмурий погляд, вид, що відображає «широку силу лева». Тут, як і в випадку з портретним зображенням Бульби, акцент зроблений на погляді, поставі, умінні тримаються. У Бульби-старшого вираз обличчя серйозне, владне, розумний погляд. Він важкий, але в той же час міцний і м'язистий. І сам персонаж Остапа в такому розумінні стає ближче до батька. У Тараса був ще один син - Андрій. У випадку з цим персонажем справи йдуть трохи інакше. Відомо, що у Андрія були тонкі риси обличчя, засмаглі щоки, оксамитові брови, «ясністю сяяли його», а вуса блищали як шовк. Неодноразово повторюється, що Андрій був дуже гарний. Це нетипове опис для козака. Але ж і Андрій надходить незвично, можна навіть сказати, зухвало. Саме Андрій, в зовнішності якого спочатку показана його «несхожість», зраджує Батьківщину, віру і батька. Цікаво, що якщо помітити такий авторський хід в перших розділах повісті, то легко припустити чим може закінчитися проізведеніе.Остап і Тарас ніколи б так не надійшли. Вони представляються читачеві справжніми козаками - сміливці, досвідчені воїни, вершники. В описі цих персонажів не сказано про красу вусів, сказано лише про те, що і батько, і син були вусаті. Зрозуміло, у них був брови, але вони були абсолютно звичайні, несхожі на оксамит. Чому ж так мало уваги приділено цим образам? Чому в свідомості читача портрет Тараса Бульби нерозривно пов'язаний з хрестоматійним уявленням про запорожців? У Гоголя не було намірів наділяти Бульбу унікальними рисами, як, наприклад, Андрія. До того ж сам Бульба своєї зовнішності приділяв мало уваги. Він зневажливо і недовірою ставився до всяких надмірностей і «панським замашок»: «шаровари червоного сукна були забруднені дьогтем для свідчення повного до них зневаги» .Внешность героя тут відіграє другорядну роль. Тарас Бульба вже немолодий, для нього самого важливою стає внутрішня краса. Вірність своїм ідеалом і боргу - ось що представляє для козака найвищу цінність. Опис зовнішності Тараса Бульби замінено докладним зображенням характеру. Це мужній і рішучий чоловік.Не можна сказати, що Бульба любить дружину, але, з іншого боку, він неймовірно дорожить своїми синами. Для Тараса важливий закон товариства, адже це запорука перемоги над ким би то не було. Розрізнене військо, всередині якого будуть постійні конфлікти і бійки, довго не зможе проіснувати. Він ратує не тільки, а згуртованість серед козаків, а й за єдність всередині держави. Тарас особисто допомагає тим, кого пригноблюють або притискають орендарі, поляки чи інші представники влади. Він полковник старого гарту, запорізький козак. Наведені вище словосполучення є візитною карткою цього персонажа. Образ запорозького козака яскраво представляється будь-якій людині, знайомому з історією України. Волелюбні люди, відчайдушно боролися за недоторканність свого народу, які віддали життя за незалежність Батьківщини, які не беруть ніяких компромісів. Саме таким і був Тарас Бульба. Підводячи підсумок, можна зробити наступний висновок: Гоголь навмисно не деталізує зовнішній вигляд головного героя повісті. В такому випадку образ Тараса стає збірним, тобто вбирає в себе всі кращі риси козаків, одночасно з цим представляючись читачеві таким собі ідеалом. Важливо пам'ятати, що письменник не прагнув ні до історичної правди, ні до реального відображення справжніх характерів.
Объяснение:Наведене опис Тараса Бульби, його портрета і зовнішнього вигляду може бути використано учнями 6-7 класів під час написання твору «Опис Тараса Бульби».
ответ:це автобіографічна повість
Объяснение:
Думаю правильно