У творчості М. Лермонтова можна гати риси романтизму. Найбільш притаманний твір романтичній літературі - "Мцирі" з його втечами та вигнаннями. Загалом для творчості письменника характерні романтичні відчуття. Часто в творах Лермонтова можна побачити мотиви розчарування, боротьби добра і зла, прагнення досягти ідеалу. Все це є характерним для творчості романтиків. Найбільш показовими творами у цьому плані є "Смерть поета", "Морська царівна", "Три пальми". Письменник демонструє своє світовідчуття та показує, що його турбує роздвоєність світу. У творі "Листок" читач вбачає конфлікт середовища та романтичного героя. Також ліричний герой час від часу роздумує над суттю життя, його укладом: "Бажання! Навіщо даремно і вічно бажать?..А роки минають, і їх не вернути!" Романтичний герой розуміє, що все на Землі - тимчасове, час не повернути. Лермонтов має риси романтизму у творчості, позиціює себе мандрівником-одинаком, як і інші персонажі цього напряму.
Был у поэта письменный стол. Ящиков было в нем чуть ли не сто. В ящиках тех помещались коробки; В одной запятые, в другой были скобки, В третьей – тире, в остальных – многоточия, Черточки, точки, кавычки и прочее. Письменный стол содержал он опрятно, Стихи сочинял он весьма аккуратно. Пригоршней знаки берет из коробки, Иное словечко поставит он в скобки, Так же частенько и этак и так Использует он восклицательный знак. Если вдруг встретится образ сомнительный, Сразу же ставится знак вопросительный. В напрасных усильях, чтоб лоб не тереть, Поэт вместо мыслей ставит тире, Порою кавычки, порой двоеточие. И не жалел для концов многоточия.
Остаться человеком в этом мире непросто. Люди очень плохие по матам именно сегодня, в XXI веке. Нарушили свободу слова, и люди ведут войны или конфликты, бывает такое, что и президенты тоже такое делают, или вор украл у кого-то что-то ценное, его посадили, и его душа теперь уже грешная, и он становиться у порога и в злой стороне так, что его почти от неё не вывести на добрую. Есть но я о них не знаю. Если человек совершил убийство или кражу, или насильство, то он уже не человек, он монстр. Остаться человеком можно сложно тому, кто совершил зло людям или человеку много зла, он уже не человек, и остаться можно добрым человеком только тогда, когда человек осознает, что он злой, отплачивают ему за совершенное на себя зло той же монетой или когда человек другой защищает добрую сторону от злой и доброму человеку избавиться и обидеть его, чтобы он был в тупике. Поэтому, чтобы человек не был злым, надо не совершать дорогостоящих краж, убийств и пр. грехов, тогда человек будет чист, как ангел.
У творчості М. Лермонтова можна гати риси романтизму. Найбільш притаманний твір романтичній літературі - "Мцирі" з його втечами та вигнаннями. Загалом для творчості письменника характерні романтичні відчуття. Часто в творах Лермонтова можна побачити мотиви розчарування, боротьби добра і зла, прагнення досягти ідеалу. Все це є характерним для творчості романтиків. Найбільш показовими творами у цьому плані є "Смерть поета", "Морська царівна", "Три пальми". Письменник демонструє своє світовідчуття та показує, що його турбує роздвоєність світу. У творі "Листок" читач вбачає конфлікт середовища та романтичного героя. Також ліричний герой час від часу роздумує над суттю життя, його укладом: "Бажання! Навіщо даремно і вічно бажать?..А роки минають, і їх не вернути!" Романтичний герой розуміє, що все на Землі - тимчасове, час не повернути. Лермонтов має риси романтизму у творчості, позиціює себе мандрівником-одинаком, як і інші персонажі цього напряму.