Привет! Меня ховут Герман мы приехали из Германии в Казахстан,праздновать Новый год. это очень удивительная и интересная страна. И Новый год здесь празднуется по другому. Большинство семей празднуют Новый год всей семьей,все радуются и веселятся. В 00:00 будут курсанты который будут показывать по телевизору,а после боя кураторов будет поздравления от президента. Все люди накрывают большой и вкусный стол,делают закусочные и горячие блюда. Покупают разные напитки и шампанское.
Мы приехали к нашей тете,и она нам организовала все самое лучшее. Также она накрыла большой и вкусный стол,украсила дом,поставила большую ёлку,под которой лежат разные большие и маленькие подарки. Мне очень нравится эта страна,она очень интересная и познавательное. А у тети я еще с про новогодние традиции которые есть сейчас, и которых нет.
Извини не 150-200 слов,но вот тебе +/- главная мысль
ответ: Афанасий Афанасьевич, (1820-1892) русский поэт, прозаик, переводчик Родился в селе Новосёлки (Орловская губерния) в семье помещика А.Н. Шеншина от Шарлотты Фёт, урожденнной Беккер, приехавшей из Германии. Вся жизнь поэта в усилиях получить дворянство. Через четырнадцать лет после его рождения обнаружилась какая-то ошибка в метрике и он из дворянина в один миг стал иностранцем. Русское подданство ему вернули только в 1846. В 1838-1844 учился в Московском университете. Во время учёбы вышел его первый сборник – «Лирический пантеон» (1840), а начиная с 1842 его стихи стали регулярно печататься на страницах журналов. В 1845 Фет стал унтер-офицером провинциального полка, так как офицерский чин давал право на получение потомственного дворянства. В 1853 он перешёл в привилегированный гвардейский лейб-гусарский полк. В 1858 вышел в отставку и энергично занялся литературным трудом. Дворянство так и не было получено и поэт приобрел помещичий участок, став помещиком-разночинцем. Лишь в 1873 Фет по разрешению царя стал дворянином Шеншиным. К этому времени он уже был широко известен как поэт Фет.
Відповідь:Кажуть, шедеври світової літератури близькі і зрозумілі кожному читачеві, незалежно від віку, статі чи національності. Безумовно, це правда. Але, читаючи твори Омара Хайяма, Гафіза, Рудакі я зі здивуванням відзначив, що навіть європейська література зрозуміліша нам, ніж твори азійських авторів. Тут дається взнаки абсолютно інакший б світосприйняття, інакше ставлення до світу, до життя…
Рубаї Омара Хайяма — це лаконічні поетичні твори, які у сукупності своїй створюють гармонійну та цілісну картину світобачення митця. Аби краще зрозуміти рубаї, я прочитав кілька джерел, присвячених культурі часів Омара Хайяма. І тоді я дізнався, що його творчість не є такою, здавалося б, однозначною, як нам може здатися на перший погляд. Існує гіпотеза, що у своїх поезіях автор «зашифровує» особливу філософію суфіїв. Суфізм — це така собі напіврелігія, наполегливе філософське вчення. За твердженням деяких істориків та літературознавців Омар Хайям сповідував суфізм, а образи , троянди у його творах — позначення особливої енергії, якою сповнюється віруюча людина, людина, Бога. Дізнавшись про цю версію, я зовсім по-новому подивився на рубаї… Напевно, не знайомий із суфійською філософією читач не зрозуміє зміст, вкладений у ці віршовані рядки, але серед творів Омара Хайямі багато таких, що зображують його ставлення до життя, до людини без глибинних алегорій, вони справді зрозумілі і цікаві будь-якому читачеві.