Қазақ халқының өзіндік күнтізбесі мен космонимдік түсінігі болғаны белгілі. Көшпелі өмір салтымен айналысқан қазақ халқы көне ғасырлардан бері табиғат мен қоршаған ортаны, аспан әлемі мен жұлдыздардың орналасуын зерттеген, сөйтіп күнтізбе жүйесін жасаған. Егер орыс халқын алар болсақ, олардың күнтізбесіндегі ай атауларының барлығы грек, латын тілінен келген атаулар. Ал қазақтағы ай атауларының барлығы – қазақша. Осы деректің өзі қазақта бөлек күнтізбенің болғанын дәлелдей.
Қазақ күнтізбесінде ай атауларымен бірге амал атаулары да бар. Оны айырып алу үшін халық ұғымындағы «ай» мен «амал» түсініктерін ажыратып алған жөн. Мәселен, ай дегеніміз – көне түркі күнтізбесі бойынша отыз не отыз бір күннен тұратын жылдың он екіге бөлінісі. Ең алдымен, ай мен амалдың айырмашылығы олардың ұзақтығы мен сандық шамасында жатыр. Амалдың ұзақтығы айдың уақытына тең емес. Амал ары кетсе жарты айға ғана созылады. Әйтпесе, екі-үш күн, немесе екі аптаға созылуы ықтимал.
Объяснение:
дұрыс болмаса кешір
Перший великий твір Вергілія — «Букопліки» (в пер. з гр. «Пастуші вірші») — створений приблизно у 39 р. до н. е. У десяти еклогах (маленьких поемах) зображене мирне життя пастухів, їхні почуття, пов’язані зі світом прекрасної природи. Цікаво, що в «Буколіках» автор пише про початок «золотої доби», який настане після народження Божественного немовляти. Невідомо, чи йшлося про реальну дитину, яка повинна була народитися в якомусь із знатних сімейств, чи, як вважали у середні віки та в добу Відродження, про народження самого Ісуса Христа. Другий твір Вергілія — «Георгіки» («Землеробські вірші») — створений близько 29 р. до н. е. і теж присвячений людині і природі, але містить у собі цілком конкретні поради щодо землеробства, садівництва, тваринництва та бджільництва. Найзнаменитіший твір поета — поема «Енеїда» (19 р. до н. е.) стала національним римським епосом. У ній розповідається про подвиги Енея, троянського героя, родоначальника римського народу. У 29 р після багатьох попередніх робіт Вергілій приступив до Енеїди і, пропрацювавши над нею кілька років в Італії, вирушив до Греції та Азії, щоб вивчити на місці театр дії своєї поеми і надати своїй праці більше життєвої правди. В Афінах він зустрів Августа, який умовив його повернутися в Італію. По дорозі в Рим Вергілій захворів і помер в Брундизії в 19 р. до н.е.