Объяснение:
Сьогодні перегорнула останню сторінку казки видатного французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері. Ця книга змінила моє бачення світу. Маленький хлопчик, головний герой казки, змусив мене замислитись над важливими проблемами про справжні і фальшиві цінності, про дружбу і місце людини у житті.
У пошуках друзів Маленький принц залишає свій дім, маленький астероїд В-612, свої щоденні справи: догляд за трьома невеличкими вулканами та улюбленою Трояндою і вирушає у мандри. Але на жодній із шести відвіданих ним планет герой не знаходить не те що друзів, а навіть бодай звичайнісінького порозуміння з її мешканцями. Король здатен дивитися на всіх як на підлеглих, тому не спроможний зрозуміти радість дружби. Честолюбець надто зайнятий собою. П'яниця — загублена, душа. Ділок вважає себе дуже зайнятим, хоча насправді не робить нічого корисного, так само, Як і Географ. Один лише Ліхтарник викликав симпатію Маленького принца. Але його нескінченні клопоти не залишають йому часу для звичайних людських справ. Так буває, що все життя доводиться виконувати нікому не потрібну роботу.
Світ дорослих такий складний, заплутаний, незрозумілий. А дитина живе за велінням серця, тому у її світі все й зрозуміло. Вона більше відчуває серцем, ніж осягає розумом. Через це дитина бачить тільки головне. А головне у житті — це добро, взаєморозуміння, дружба, любов, краса.
Лише на Землі Маленький принц знайшов друга. Це був Лис. Він допоміг хлопчику збагнути, в чому сенс життя, пояснив, що стати другом нелегко. Для цього треба віддати частинку своєї душі. Лис відкрив Маленькому принцу найголовніший секрет: "Добре бачить тільки серце. Найголовнішого очима не побачиш".
Когда я почитала название романа А. С. Пушкина, «Капитанская дочка» я подумала, что в романе описывается жизнь девушки, у которой отец - капитан. Прочитав роман, я задумалась, почему он так назван.
Я думаю, первоначально Пушкин хотел написать роман, посвященный только пугачевскому движению, но цензура вряд ли пропустила бы его. Поэтому основным сюжетом повести становится служба молодого дворянина Петра Гринева, благодаря любви его к дочери капитана Белогородской крепости Миронова.
Автор уделяет большое внимание читателя на Пугачёва. Он описывает внешность. Особенно Пушкина привлекает две детали: борода и глаза. Борода – чёрная, с проседью. Глаза выдают в нём человека сильного, не лишенного наблюдательности. Речь Пугачёва простая и народная, плавная и красивая.
Тогда задаётся вопрос: почему Пушкин делает главным героям романа не Пугачёва, а Гринёва и называет его капитанская дочка?
Пушкин делает главным героям романа Гринёва т. к. он играет положительную роль в романе. Гринёв – семнадцатилетний русский дворянин только, что поступивший на военную службу, всегда искренен. Гринев не был трусом. Он легко принимает вызов на дуэль.
Может, Пушкин назвал свой роман «Капитанская дочка» т. к. именно капитанская дочка - Маша Миронова возлюбленная главного героя встретилась с императрицей. Так она раскрывает свой характер капитанской дочки - простой русской девушки, неуверенной в себе, необразованной, но нашедшей в себе в необходимый момент силу, твёрдость духа и решительность, чтобы добиться оправдания своего жениха.