На мою думку, людина не є царем, бо нас породила природа та ми її дитя. Зараз людина вважає себе великим створінням, бо ми найрозумніші істоти в світі, але це не дає право нам, на перевищення наших прав та на знищення інших істот. На сьогодні людина створили чи не мало проблем, я вважаю, що через спричинені людьми проблемами, як екологічними, так і соціальними, не дає право нам вважати себе кимось більшим, чим звичайною людиною. Ми маємо пам'ятати, що все людство - це породження природи. Цар - це титул, якого гідний тільки найповажніша та розоміюча все істота, я не можу сказати чи мі гідні цього титула.
Отже, людина морально не готова до цього титула.
(не судите строго, если есть ошибки, извините)
Объяснение:
Объяснение:.В одній з перших пригод Аліса знаходить зілля з написом "Випий мене" на пляшці, яке зменшує дівчинку до розміру всього 10 дюймів (25 см). А чарівний пиріг, якої вона з'їдає відразу після цього, має прямо протилежне властивість - Аліса стає настільки великою, що дістає головою до стелі
2.Країна Чудес сповнена персонажів, які легко змінюють форму - наприклад, гротескна герцогиня і її немовля. Поки Аліса тримає малюка на руках, його ніс стає більш кирпатим, а очі зближуються, і він починає хрюкати.
3.Пріключенія "Аліси в Задзеркаллі" продовжують дослідження нашого розуму і пірнають, зокрема, у вивченні природи людської мови. Вони починаються з перших сторінок другої книги про Алісу, коли героїня читає поему "Бурмоковт". Перші рядки поеми "... Воркалось, Холявко шорькі штрикають по мове / І хрюкоталі зелюки як мюмзики в наві ..." змушують дівчинку вигукнути: "Вона хороша, але її важко зрозуміти!"
4.Пізніше в свою подорож Аліса знайомиться з Білої Королевою, з якої веде довгі бесіди. Це найзагадковіше в творіннях Керролла - з дивовижною здатністю передбачати майбутнє. Втім, роздуми королеви про особливості пам'яті самі дивно пророчі.
5.Продолжая дослідження людської уяви, королева відзначає важливість думок про неможливе. Ця частина розповіді особливо подобається доктору Гопнику, яка вперше прочитала Алісу в три роки, а потім присвятила свою кар'єру вивченню того, як ми будуємо наші фантазії.
Объяснение:
Шілікті патша қорғандары - Шығыс Қазақстанның далалық аймақтарында, әсіресе, Тарбағатай мен Маңырақ тауларының арасында, Зайсан ауданының жерінде алып патша корғандары кездеседі. Оның ең көп шоғырланған жерін Шілікті ескерткіштері деп атайды. Шілікті қорымында барлығы 51 оба бар, оның бәрі де алып немесе орташа қорғандар. Алып қорғандардың диаметрі 100 метр, биіктігі 8 - 10 метр. Мұндай обаның саны - 13. Орташа обалардың шеңберінің диаметрі 20 метрден 60 метрге жетеді, биіктігі 2 - 5 м. Қорған ертеректе қатты тоналған. Бірақ кейбіреулерінде зергер бұйымдар сақталған. Соның бірі 1960 жылы қазылған "Алтын қорған" деген оба. Обаны үйерден бұрын қабір шұңқыры қазылған. Оның орта шенінен шығыстан батысқа қарай бағытталған дөліз (дромос) жасаған, оның ені 2 метр, ұзындығы 12 метр. Қабір шұңқырының ішінен қабырғалары 5м жуық балқарағай бөренелерінен қабір үйін салған, биіктігі 1 м. Айналасына - тас толтырылған. Дәліздің қабырғасын таспен қалап, төбесін бөренемен жапкан. Бөренеден салынған қабір үйіне еркек пен әйел жерленген. Моланың жердің бетіндегі бөлігі таспен үйілген. Сонымен қатар обадан 13 кола жебе, жебе салатын корамсақтың қалдығы табылды. Жебелер екі кырлы, ұңғылы. Қорамсақтың сыртына алтыннан жасалған бүғы мүсінді бірнеше әшекей қапсырма жапсырылған. Қабірден 9 бүркіт, 29 қабылан, қабан, балық, т.б. бейнелер қазылды. Алтын бедерлі мүсіндер ғажайып шеберлікпен көркем жасалған. Бүл обалардың салынған уақыты б.з.б. 7-6 ғасыларға жатады.[1]