Любовь ко всему родному: родному крову, очагу, к близким -это самая светлая ...тема есенинской поэзии. Стихи Есенина, обращенные к заброшенному деревенскому дому, старушке матери-это драгоценные выражения русской лирики.
И действительно, стихотворение "Письмо матери"одно из наиболее совершенных в художественном отношении произведений Есенина.
Мать переживает за сына, ни с кем не делится своей тревогой, не беспокоит и сына своими тягостными раздумьями. Он узнает о ее переживаниях от кого другого (Пишут мне...) .
Герой относится к матери с большой любовью, называет ее: родная, старушка и отрада.. .
Мы чувствуем, что поэт одинок, у него нет никого близкого, кроме матери (Ты одна мне Он высказывает ей самые лучшие пожелания (Пусть струится...) , и просит успокоиться, забыть про тревогу, не грустить. И самое лучшее, чем он может обрадовать мать-это рассказать о своей жизни, а еще лучше - приехать домой.
Любовь и нежность к матери сочетаются с любовью к своему краю, родительскому дому. "Низенький, избушка"-нежно называет поэт свой дом, мечтая в него вернуться и начать новую жизнь. Плавность, напевность характерны для ритма стихотворения, что роднит его с произведениями песенного народного творчества. Не случайно "Письмо матери" еще при жизни Есенина было положено на музыку В. Н. Липатовым и стало "народной" песней.
ЕМОЦІЇ — особливий клас психічних станів, які відображають ставлення людини до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе та до результатів своєї діяльності.Види емоційПримітивні (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.Вищі — переживання, які виникають на ґрунті задоволення духовних потреб.Позитивні — емоції, що пов’язані із задоволенням потреб.Негативні — емоції, які викликають почуття незадоволення і вимагають зміни ситуації.Стенічні — емоції, які підвищують життєдіяльність людини, посилюють активність.Астенічні — емоції, які пригнічують життєдіяльність організму, знижують енергію суб’єкта.Властивості емоційПолярність — вказує на можливість зміни будь-якої емоції, на її протилежність (задоволення — незадоволення; радість — горе; любов — ненависть).Інтегральність — домінування відносно інших станів та реакцій, охопленість всього організму. Зв’язок із життєдіяльністю організму: з органами кровообігу, дихання, травлення, залоз внутрішньої та зовнішньої секреції.Амбівалентність — одночасне переживання протилежних емоцій (сльози радості, муки творчості).Інтенсивність — властивість, яка свідчить про ступінь вираженості емоційного явища.Тривалість емоційних явищ характеризується часом їх існування. Активність — здатність емоцій стенічним (підсилюючим) або астенічним (пригнічуючим) чином впливати на діяльність.Глибина емоційних явищ залежить від того, якими подіями — пересічними чи життєво важливими — вона викликана, а також від того, в якому зв’язку між собою перебувають ці явища.Емоції і почуття, так само як і психічні процеси, забезпечують відображення та пізнання навколишнього світу. Але, на відміну від сприймання, пам’яті, мислення, емоції і почуття відбивають реальну дійсність у формі переживань. Пізнаючи світ, людина по-різному сприймає предмети і явища. Одні події викликають захоплення, інші — печаль, гнів тощо. Захоплення, гнів, радість — все це прояви суб’єктивного ставлення людини до навколишніх предметів і явищ, емоційні переживання її. Отже, емоції — це психічне відображення у формі переживання життєвого смислу явищ і ситуацій. В емоційних переживаннях відбивається життєва значущість інформації. Якщо предмети чи явища задовольняють потреби людини або полегшують їх задоволення, то в неї виникають позитивні емоції, якщо ні — негативні.Стенічні емоції підвищують життєдіяльність організму; астенічні пригнічують життєдіяльність, знижують енергію суб’єкта.Розрізняють прості (нижчі) та складні (вищі) емоції. Прості (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.Характерна ознака складних емоцій полягає у тому, що вони виникають у результаті усвідомлення об’єкта, що викликав їх, розуміння їх життєвого значення.Емоції можуть істотно впливати на процес діяльності. Переживання життєвого смислу явищ і властивостей світу, або емоцій, — необхідна передумова людської активності. Емоційні процеси забезпечують передусім енергетичну основу діяльності, є мотивами її. Емоції визначають якісну і кількісну характеристику поведінки. Вони також забезпечують селективність сприймання — вибір об’єктів середовища, які впливають на людину і мають для неї значення (рнс.8.1).Почуття — одна з основних форм переживання людиною свого ставлення до явищ дійсності. Вони більш стійкі і постійні порівняно з емоціями, що виникають у відповідь на конкретну ситуацію, тобто ситуативними. Структура почуття складається не лише з емоцій, а й з більш узагальненого ставлення людини, пов’язаного з розумінням, знанням. Тісний зв’язок почуттів з емоціями виявляється передусім у тому, що кожне почуття переживається і розкривається через конкретні емоції.Тварини не мають почуттів. Емоції, спільні для людей і тварин (страх, гнів, цікавість, сум тощо), мають якісну відмінність. У тварин виникнення емоцій пов’язане із задоволенням або незадоволенням конкретних біологічних потреб, з реалізацією інстинктивної сфери (інстинктів самозбереження, харчового, орієнтувального, продовження роду), тому вони обмежені і дуже бідні, тобто від людських емоцій вони відрізняються кількісно і якісно.
И действительно, стихотворение "Письмо матери"одно из наиболее совершенных в художественном отношении произведений Есенина.
Мать переживает за сына, ни с кем не делится своей тревогой, не беспокоит и сына своими тягостными раздумьями. Он узнает о ее переживаниях от кого другого (Пишут мне...) .
Герой относится к матери с большой любовью, называет ее: родная, старушка и отрада.. .
Мы чувствуем, что поэт одинок, у него нет никого близкого, кроме матери (Ты одна мне Он высказывает ей самые лучшие пожелания (Пусть струится...) , и просит успокоиться, забыть про тревогу, не грустить. И самое лучшее, чем он может обрадовать мать-это рассказать о своей жизни, а еще лучше - приехать домой.
Любовь и нежность к матери сочетаются с любовью к своему краю, родительскому дому. "Низенький, избушка"-нежно называет поэт свой дом, мечтая в него вернуться и начать новую жизнь.
Плавность, напевность характерны для ритма стихотворения, что роднит его с произведениями песенного народного творчества. Не случайно "Письмо матери" еще при жизни Есенина было положено на музыку В. Н. Липатовым и стало "народной" песней.